ПЕРЕВІРКИ В СФЕРІ ПРАЦІ: актуальний стан і законодавчі тенденції

Раніше юристи Правового Альянсу вже розповідали про заборону здійснення інспекційних відвідувань з боку Держпраці, а потім про розробку нового проекту акту, який на думку Кабміну відновив би сумнівні повноваження вказаного органу.

21 серпня 2019 року Кабміном був прийнятий проект постанови №823, якою у повноваження Держпраці знову повернули право проведення інспекційних відвідувань. Але вже через кілька днів Державна регуляторна служба повідомила, що попередньо відмовила в погодженні зазначеного акту. Це означає, що з боку Кабміну відбулось повторне порушення процедури прийняття постанови. Тому її скасування є справою часу, але поки цього не сталось, звернемо увагу на ключові положення:

• Як і раніше повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням трудового законодавства мають не лише органи Держпраці, а й інспектори виконавчих органів місцевого самоврядування.
• Перелік підстав проведення таких перевірок було збільшено шляхом можливості їх ініціювання за дорученням Прем’єр-міністра, за зверненням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, за запитом народного депутата та у разі невиконання вимог припису.
• На вимогу об'єкта перевірки, інспектор праці зобов’язаний тепер надати копію направлення на проведення перевірки та внести відповідний запис до журналу реєстрації заходів держнагляду.
• Строк проведення перевірки не може складати більше 10 робочих днів, з наступного після дня надання документів і пояснень, необхідних для їх проведення.
• Розширено перелік осіб, пояснення від яких може отримувати інспектор під час перевірки - тепер це можуть бути будь-які особи, що володіють інформацією про стан дотримання трудового законодавства.
• Визначено право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
• Тепер заходи притягнення до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису лише за використання праці неоформлених працівників. За всі інші види порушень, у разі виконання припису в строк, заходи притягнення до відповідальності не застосовуються

Крім зазначеного вище, Кабмін вніс стилістичні зміни в частині термінології і окремих формулювань, але загальний зміст залишається таким, що, на нашу думку, протирічить чинному законодавству про державний нагляд і контроль.

Проте в даній сфері мають відбутись і деякі пом’якшення відповідальності роботодавців. 3 жовтня 2019 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект №1233, яким зменшується розмір штрафів за допуск до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий при роботі на повний робочий час та виплати заробітної плати без нарахування ЄСВ та податків. Пропонується встановити санкцію за такі порушення у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати (близько 19 000 грн.) замість діючого тридцятикратного (більше 140 000 грн.). При цьому такий штраф буде застосовуватись лише за вчинення порушення повторно, протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження.

У такий спосіб законодавець намагається повернути превентивний характер санкцій, замість карального, та зменшити тиск на бізнес, який використовує працю найманих осіб шляхом зменшення штрафів за порушення норм трудового законодавства України.

Ми будемо інформувати Вас про подальший статус зазначеної вище Постанови №823 та проекту Закону №1233.

Зв'язатись із авторами: Ілля Костін, партнер ЮК "Правовий Альянс", kostin@l-a.com.ua; Ярослав Фур’яка, юрист ЮК "Правовий Альянс", furiaka@l-a.com.ua