Застосування сучасних інформаційних технологій у кримінальному провадженні в Україні

Застосування сучасних інформаційних технологій у кримінальному провадженні є вимогою системної діджиталізації країни.

15.03.2021 року у Верховній раді був зареєстрований проект Закону “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування”, суб'єктом законодавчої ініціативи якого є безпосередньо Президент Зеленський В. О.

Відповідно до цього законопроекту, до Кримінального процесуального кодексу мають бути внесені зміни, якими передбачається впровадження нового інституту інформатизації сторін кримінального провадження — інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування.

Основною метою створення цієї системи є забезпечення створення, збирання, зберігання, пошуку, оброблення і передачі матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

Так, така система повинна інтегрувати відомості, що містяться у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та системи, що працює у суді, а також в окремих передбачених законом випадках — в інших системах.

Порядок функціонування цієї системи буде визначатись положенням, яке затверджується спільно Офісом Генерального прокурора, органом досудового розслідування та Радою суддів України.

Допоки детальний порядок функціонування цієї системи достеменно не відомий, однак за своїм ідейним наповненням її впровадження має низку переваг. По-перше, процес подання, отримання документів у кримінальному провадженні повинен значно пришвидшитись, оскільки з'явиться можливість подання документів в електронному порядку. Це стало особливо актуальним в період жорстких карантинних обмежень, пов'язаних із поширенням у державі коронавірусної хвороби COVID-19.

По-друге, буде доступна функція ознайомлення з матеріалами кримінального провадження через електронну систему. При цьому, ознайомлення буде відбуватись або шляхом надання доступу до системи, або ж — надання паперових чи електронних копій із системи. Таким чином відпаде необхідність у тривалому перебуванні в кабінетах слідчих із фотоапаратами. Так чи інакше, це є значимою економією часу та ресурсів для кожної із сторін провадження. Оскільки, в середньому, кожне кримінальне провадження має щонайменше 30 - 50 томів, а інколи — і 100, і 200 томів справи. Так, у справі Шеремета органом досудового розслідування було зібрано 39 томів кримінального провадження. При цьому, в кожному томі близько 250 сторінок. Звідси, захисник і, відповідно, представник органу досудового розслідування, вимушені виокремлювати час для ознайомлення із близько 11 000 сторінок провадження. Складно уявити, однак для цього необхідно щонайменше 15 годин безперервного ознайомлення.

По-третє, буде прирівняний правовий статус паперових документів та електронних документів, підписаних за допомогою електронного підпису.

Зрештою, значно зменшиться кількість томів справи у паперовому вигляді, що полегшить користування ними та, відповідно, їх опрацювання.

Однак, разом з цим, постає питання: наскільки готові органи досудового розслідування до такої діджиталізації. Слід усвідомлювати, що для ефективного впровадження цієї системи необхідні значні фінансові ресурси, зокрема для забезпечення належного інтернет-покриття та кібербезпеки. Водночас, повністю трансформувати кримінальне провадження у цифрове наразі не видається за можливе, адже все ж держава має зважати на загальний технологічний розвиток в усіх регіонах, що часто-густо є неналежним. Тому очевидно, що допоки паралельно будуть існувати дві форми обігу матеріалів кримінального провадження — паперова та електронна. Проте, як відомо, довгий шлях починається з першого кроку, або, як полюбляють казати за кордоном, “Rome wasn't built in a day”. Тому слід вітати спроби держави диджиталізувати роботу органів суду, правоохоронних органів та інших органів та установ. Це необхідний крок на шляху до осучаснення роботи українських державних органів та мінімізації бюрократії в них.