Чотириста порівняно чесних способів відбирання грошей у платника податків

The Page, 24.05.21

Віталій Савчук, радник, керівник податкової практики ЮФ "Правовий Альянс"

Одного разу після засідання представник Державної податкової служби (ДПС) підійшов до мене в суді і майже кокетливо запитав: «Молодой человек, почему вы не хотите помочь государству заработать?». Мені варто було сказати йому, що у «заработать» – щонайменше два значення, але я чомусь не сказав.

Про те, наскільки добре держава працює, доведеться посперечатися, але заробляє вона більше, ніж раніше – недавно податківці відзвітували про рекордні надходження в бюджет, а голова фінкомітету ВР похвалився перевиконаним планом із податків та митниці.

Якщо за останні два роки ваш бізнес не перевиконував усі плани з продажів, ви можете запитати, звідки гроші. Відповідь невигадлива – під час перевірок податківці підходять максимально вимогливо до будь-яких операцій платників. Ось їхні улюблені причіпки в сезоні 2020-2021:

1. Реальність операцій. ДПС значно посилила свої спроби ставити під сумнів, що ваші транзакції взагалі мали місце. Або мали місце в достатньому обсязі, щоб відобразити суми, сплачені за послуги як витрати, і відобразити податковий кредит. Комісія, аутстафінг, проведення заходів, реклама та маркетинг – до кожного з цих договорів можуть виникати питання, іноді несподівані. Припустимо, у рекламного агентства є 10 співробітників у штаті. Податківець на перевірці може не повірити, що цього достатньо, щоб надати вам рекламні послуги на запаморочливі 2 млн грн. А те, що для реклами в інтернеті штат взагалі майже не потрібен, вам доведеться доводити. Але пізніше і не в податковій.

2. Економічний ефект від угод. ДПС традиційно сумнівається в угодах, які не мають очевидного або негайного економічного ефекту для бізнесу. Як будь-який договір представництва бігфарми з аптечною мережею, наприклад. Тут доведеться пояснювати податковій, що витрати компанії націлені на отримання прибутку, але не зобов'язані генерувати його негайно. Та й загалом можуть до нього не призвести, адже бізнес – це ризик. На щастя, такої ж думки дотримується і Верховний Суд, але не завжди варто очікувати того ж при податковій перевірці.

3. Представництва нерезидентів. Законодавство і практика нас переконують – працювати в Україні через некомерційне представництво стає майже безперспективно, особливо якщо материнська компанія – всього лише одна з групи компаній, які представлені на ринку. Податківці все частіше прагнуть кваліфікувати будь-яке іноземне представництво як постійне (комерційне), часом використовуючи для цього нестандартні приводи. У 2020 році ДПС застосувала для перекваліфікації таку підставу як те, що представництво фінансується материнською компанією обсягом «майже рівним 30%» від продажів компанії в країні. Чи варто уточнювати, що ця підстава не підкріплюється законом.

Як остапи бендери, фіскали знаходять і безліч інших можливостей для наповнення бюджету. Періодично успішно – в основному за рахунок неуважних платників. Більшість ризиків можна звести до мінімуму. По-перше, бажано добре розуміти, як працює ваш постачальник послуг: сам або з підрядником, механіку самої послуги, наскільки вона прозора. Не буде зайвим і передивитися всі ваші договори й оновити їх таким чином, щоб вони відображали реальний стан речей і не були ні в чому двозначні. До проведення транзакцій їх варто підкріпити внутрішніми політиками, а після – правильно складеним звітом.

Не варто тільки очікувати, що під час перевірки вас правильно зрозуміють, коли є шанс зрозуміти неправильно. Адже державі потрібно заробляти, навіть якщо запрацювати вона не поспішає.