Фармринок: коли розвіється туман

Андрій Горбатенко, асоційований партнер ЮК “Правовий Альянс”

Новое Время

Вже понад п`ять років ринок ліків перебуває у постійному фокусі уваги Антимонопольного комітету України.

За цей час фармкомпанії отримали можливість відчути недосконалість законодавства України, що захищає конкуренцію. Його розмитість та неконкретність щодо ознак порушень впливає не тільки на бізнес, але й на пацієнтів.

Наприклад, якщо виробник інноваційних ліків вирішить провести програму, в рамках якої пацієнти зможуть отримати суттєву знижку на такі ліки, йому доведеться стикнутися з низкою питань, без конкретних відповідей.

З одного боку, така програма може зробити більш доступними для пацієнтів ліки, які за своїми якостями переважають ліки старого покоління. З іншого боку, за певних умов, така програма може перетворитися на проблеми для конкуренції, які в подальшому обов’язково трансформуються у проблеми для пацієнтів. Зокрема, завдяки тривалій та значній знижці на дорожчі ліки, з ринку можуть піти дешевші замінники. Отже, коли закінчиться період дії знижкової програми, пацієнти вже не матимуть доступної альтернативи. Крім того, у ситуації, коли пацієнт змушений проходити терапію протягом тривалого часу, або все життя, слід враховувати такий чинник, як складність переключення пацієнта з одного препарату на інший. Тобто іноді, коли пацієнт починає користуватися певним препаратом, він буде змушений продовжувати терапію саме цим препаратом, незважаючи на зростання ціни на нього, оскільки переключення на інший препарат може завдати шкоди його здоров’ю.

Отже, перед запуском такої програми необхідно ретельно вивчити питання щодо можливого її впливу на конкуренцію. При цьому, виробнику доведеться спиратися виключно на досвід та професіоналізм своїх консультантів. На жаль, законодавство чи поточна практика не містять чітких критеріїв, які можна було би “приміряти” на конкретний випадок. Така невизначеність панує не тільки в “екзотичних” випадках, як у наведеному прикладі, але й щодо інших, досить рутинних, питань у сфері дистрибуції, як мінімальний обсяг поставки, надання знижок, стимулювання обсягу закупівлі, надання інформації щодо руху товарів, території дистрибуції тощо.

В результаті гравці фармринку України досі не знають, яким має бути договір, що не викличе питань з боку АМКУ.

Наприкінці червня АМКУ зробив серйозний крок на шляху до розв’язання цієї проблеми. На його сайті було оприлюднено проект Типових вимог до вертикальних узгоджених дій суб'єктів господарювання щодо поставок і використання товарів. Цей документ є імплементацією законодавства ЄС у законодавство України. Типові вимоги визначають критерії “безпечної гавані”. Тобто умови, за яких угода не може суттєво впливати на конкуренцію. Цим документом також визначений перелік “жорстких обмежень”, включення яких в угоди у більшості випадків зумовить негативний вплив на конкуренцію.

Однак, ця безпечна гавань є надто мілкою для ринку дистрибуції лікарських засобів.

Одним з основних критеріїв безпечної угоди є частки її сторін на відповідних ринках, які не мають перевищувати 30%. На ринку ж лікарських засобів України діють два основні дистриб'ютори з частками понад 30%. Через них здійснюють дистрибуцію майже всі постачальники, що робить безпечну гавань недосяжною для більшості дистрибуційних угод.

Значно ускладнюють прохід у безпечну гавань і поточні підходи АМКУ до визначення ринків лікарських засобів. На думку АМКУ, окремі ринки формують лікарські засоби, які мають однакову діючу речовину, дозування та лікарську форму. Такий підхід дуже звужує товарні межі ринку та штучно збільшує долі його учасників. У нашій практиці був випадок, коли виробник оцінював свою частку в 1,5%, проте АМКУ оцінив її у понад 70%.

Отже, нові та прогресивні для України Типові вимоги є, безперечно, кроком у правильному напрямку, проте, цей крок не розвіє туман над договорами дистрибуції лікарських засобів. Ринку не варто зволікати, очікуючи, коли сформується практика, бо її формування, зазвичай, пов’язане з гучними кейсами та штрафами. Слід, у першу чергу, сформувати власні підходи до болючих питань, які у майбутньому, я переконаний, можуть стати основою для більш вузьких та конкретних рекомендацій АМКУ.