АМКУ презентував Звіт за результатами дослідження фармацевтичного ринку щодо дотримання вимог законодавства про захист конкуренції

22 листопада 2016 року Антимонопольний комітет України ознайомив громадськість із результатами аналізу фармацевтичного ринку за 2014-2016 роки та надав оцінку дотриманню вимог антиконкурентного законодавства основними учасниками фармацевтичного ринку (виробником, імпортером/дистриб’ютором, аптеками). У своєму Звіті АМКУ детально зупинився на схемі поставки лікарських засобів на територію України, на особливостях взаємодії між учасниками, а також на складових формування ціни, в тому числі кінцевої ціни для споживача.

На думку АМКУ, на конкуренцію на фармацевтичних ринках може впливати не лише неконкурентна поведінка самих учасників ринків, а й дії органів влади, на які законодавчо покладено регулювання цих ринків, і які полягають у створенні адміністративних бар’єрів для вступу на ринок або здійсненні адміністративного тиску на учасників, що вже діють на ринку, під час виконання своїх повноважень. Зокрема, у Звіті було виокремлено, що описані перешкоди виникають на рівні здійснення МОЗ, Держлікслужбою, державними підприємствами, які ними створюються, своїх повноважень щодо:

1. реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів;
2. внесення лікарських засобів до Державного формуляра;
3. здійснення декларування оптово-відпускних цін;
4. формування та затвердження номенклатури лікарських засобів, що закуповуватимуться на виконання державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру за державні кошти;
5. здійснення контролю якості лікарських засобів, що ввозяться на територію України;
6. визначення умов ліцензування.

Основну увагу в Звіті приділено функціонуванню суб’єктів господарювання на товарному ринку та формуванню ціни на кожному з етапів реалізації ліків. Так, дослідження АМКУ здійснювалось за такими напрямками:

1. дослідження каналів збуту лікарських засобів іноземного виробництва, учасниками яких є суб’єкти господарювання, що входять до складу транснаціональних компаній, та вітчизняні дистриб’ютори, на предмет дотримання ними законодавства про захист економічної конкуренції;
2. вплив виробників/імпортерів, дистриб’юторів на ціноутворення лікарських засобів в Україні;
3. дослідження регіональних ринків послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

В аналітичному огляді АМКУ детально зупиняється на взаємодії між виробниками/імпортерами та дистриб’юторами, а також вказує на умови в контрактах, що несуть ризик кваліфікації у якості порушення конкуренції. Як зазначає АМКУ, заборона на вивіз лікарських засобів за межі України; зобов'язання перешкоджати третім особам у вивозі товару за межі України; зобов’язання надавати звіти та запровадження умов оплати, що забезпечують контроль фармацевтичної компанії за товаропотоками на ринках лікарських засобів України є свідченням розподілу товарного ринку та обмеження конкуренції. У свою чергу, дистриб’ютори погоджуються на такі вимоги в обмін на знижки від виробників. На думку АМКУ, система знижок викликає багато запитань щодо правомірності, адже є свідченням подвійного ціноутворення, що не сприяє розвитку конкуренції та не зменшує кінцеву ціну для споживача.

У Звіті АМКУ особливу увагу приділяє питанню ціноутворення у розрізі знижок, що надаються виробниками/імпортерами дистриб’юторам. Зокрема, АМКУ зазначає - матеріали справ свідчать, що знижки, які отримують дистриб’ютори, не сприяють зниженню цін для покупців та кінцевих споживачів лікарських засобів. Навпаки, у випадках, коли навіть постачальники надають українським дистриб’юторам додаткові знижки на лікарські засоби, які були реалізовані через процедуру державних закупівель, з мовчазної згоди постачальників, дистриб’ютори реалізують лікарські засоби через процедури державних закупівель за цінами, вищими від цін реалізації цих препаратів в аптечну мережу. АМКУ було встановлено, що існування вказаних звичаїв ділового обороту, зокрема, зі встановлення непрозорих умов оплати, призводить до стримування паралельного імпорту лікарських засобів в Україну та прихованого збільшення доходності окремих учасників ринків дистрибуції, що надає їм додаткові необґрунтовані конкурентні переваги, а також до можливості маніпулювання цінами в умовах державного регулювання, що також надає необґрунтовані конкурентні переваги. Також АМКУ виявив, що використання компанією та дистриб’юторами знижок може слугувати механізмом розподілу ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, за колом покупців або споживачів.

АМКУ вже застосовував вказані підходи та оштрафував за антиконкурентні узгоджені дії компанії Алкон Фармасьютікалз ЛТД і Серв’є Україна, а також низку українських дистриб’юторів. Наразі, як зазначено в самому Звіті, АМКУ розслідує справи за участю дистриб’юторів та імпортерів ТОВ «Рош Україна», ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна», ТОВ «Тева Україна» та ТОВ «Байєр».

У своїх публікаціях Правовий Альянс також вже висвітлював проблематику, пов’язану із договорами дистрибуції та знижками.

Також АМКУ було проаналізовано вплив вітчизняних та іноземних виробників/імпортерів та дистриб’юторів на ціноутворення. В результаті дослідження АМКУ дійшов висновку, що основними об’єктивними факторами, які впливали на ціноутворення на ринку лікарських засобів були: курс національної валюти, рівень інфляції, зміни системи оподаткування, введення додаткового імпортного збору. Для детального дослідження АМКУ проаналізував ціноутворення по маркерній групі лікарських засобів, яка складалася з 161 лікарського засобу, з них 50 препаратів вітчизняного виробництва та 111 лікарських засобів іноземного виробництва. На початку дослідження, за результатами аналізу закупівельно-збутової політики вітчизняних дистриб’юторів, у період із січня по квітень 2014 року АМКУ було виявлено непоодинокі випадки зростання цін на ліки, які випереджали динаміку зростання курсу іноземної валюти. З метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, АМКУ 5 березня 2015 року було надано обов’язкові для розгляду рекомендації. АМКУ рекомендував найбільшим українським дистриб’юторам утриматися від встановлення економічно необґрунтованих оптово-відпускних цін на лікарські засоби. Аналізуючи, ціноутворення на ланцюгу виробник/імпортер-дистриб’ютор, АМКУ дійшов висновку, що у відносинах із українськими виробниками, ціна закупівлі лікарських засобів змінювалася такими виробниками за власним рішенням. Подальший аналіз показав, що динаміка зміни цін, за якими вітчизняні дистриб’ютори здійснюють закупівлю лікарських засобів вітчизняного виробництва, свідчить про безпосередній зв'язок між збільшенням цін і зростанням курсу валют. Аналіз договірних відносин з іноземними виробниками та імпортерами підтвердив, що в досліджуваний період, який відповідає періоду нестабільної економічної ситуації в Україні, умови поставок не зазнали суттєвих змін. У період нестабільної економічної ситуації не було виявлено фактів зростання валютної вартості лікарських засобів, хоча й договори передбачають зміну ціни за власним рішення виробника. Закупівельно-збутові операції вітчизняних дистриб’юторів із лікарськими засобами іноземного виробництва, придбаними за іноземну валюту, характеризуються закладанням в оптово-відпускну ціну фінансових ризиків, пов’язаних з курсовими коливаннями на міжбанківському ринку в період економічної нестабільності в Україні.

Крім того, АМКУ проілюстрував у Звіті ситуацію з переоцінкою дистриб’юторами вартості залишків лікарських засобів, у зв’язку з коливанням курсу валют. АМКУ зазначає, що основною підставою такої переоцінки є положення постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333, якими встановлено, що ціна одиниці імпортного товару визначається з урахуванням міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти на кожен день продажу товару. Це автоматично призводить до переоцінок лікарських засобів та виробів медичного призначення, придбаних за іноземну валюту. АМКУ також зазначає, що аналогічний підхід дистриб’ютори застосовують також до нерегульованої групи лікарських засобів. Як наслідок, усі ризики, пов’язані з підвищенням курсу валют на міжбанківському валютному ринку, перекладаються на кінцевого споживача. Також АМКУ зазначає, що, окрім коливань міжбанківських курсів іноземних валют, за інформацією дистриб’юторів, можливе здійснення переоцінки (дооцінки/уцінки) вартості лікарських засобів на дату складання балансу та протягом звітного періоду. Проведення дооцінки протягом звітного періоду (на початок кожного місяця, в окремих випадках – на дату надходження нового товару) регламентовано Порядком проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей. В результаті склалася ситуація, коли постанова Кабінету Міністрів України й Національного банку України втратила чинність, а затверджений на виконання її норм спільний акт Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України продовжує діяти. Ним керуються в своїй господарській діяльності суб’єкти оптової та роздрібної торгівлі, що мають ознаки ринкової влади на відповідних товарних ринках. На думку АМКУ, здійснення дооцінки вартості лікарських засобів у разі зміни вартості надходження нової партії товару дозволяє встановлювати такі ціни реалізації лікарських засобів, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У ході дослідження було також проаналізовано відносини між дистриб’юторами та аптеками в процесі здійснення роздрібної торгівлі ліками. АМКУ зазначає, що переважна більшість аптечних мереж, незалежно від форми власності, під час організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами надають імпортерам та вітчизняним виробникам лікарських засобів маркетингові послуги. Як було виявлено в ході підготовки Звіту, в таких маркетингових договорах сторони можуть передбачити фінансове стимулювання аптечних закладів, залежно від обсягів реалізації продукції, яка закуповується за договорами з дистриб’юторами та/або виробниками/імпортерами/іншими гравцями ринку. Якщо умови такого фінансового стимулювання

• призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу на ринок чи усунення з ринку інших суб'єктів господарювання; або
• застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; або
• встановлення цін для споживачів, які були б неможливими, за умов існування значної конкуренції на ринку,

існує високий ризик притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Слід відзначити, що під час дослідження регіональних ринків Комітетом було встановлено структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища на досліджуваних регіональних ринках 183 суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами у форматі аптечної мережі. Тенденції розвитку аптечного сегмента в Україні, щодо консолідації ринку шляхом посилення ролі мережевої торгівлі лікарськими засобами, за певних обставин може призвести до ситуації, коли сильні гравці, які вже мають ознаки монопольного (домінуючого) становища на регіональних ринках, будуть поступово поглинати слабших конкурентів, у тому числі, й шляхом приєднання їх до існуючих аптечних мереж, тим самим посилюючи свою частку на ринку. АМКУ вважає, що з урахуванням наявного на теперішній час стану конкуренції на ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами, учасникам ринку необхідно запровадити механізми саморегуляції ринку зі встановленням загальних для всіх учасників ринку принципів професійної етики, що дозволить аптечній мережі, яка, згідно з законодавством, є закладом охорони здоров’я, орієнтувати свою діяльність, насамперед, на пацієнта, з метою збереження його здоров’я.

Звіт також містить підготовані АМКУ пропозиції як для державних регуляторів, так і для суб’єктів господарювання, щодо забезпечення здорової конкуренції на фармацевтичному ринку. Зокрема, АМКУ пропонує учасникам фармацевтичних ринків вжити заходів, спрямованих на запровадження ефективних механізмів саморегуляції товарних ринків, із введенням загальних для всіх учасників правил професійної етики.