Оскарження процедур закупівлі лікарських засобів. Рекомендації АМКУ

Олександр Бондар, старший юрист ЮК "Правовий Альянс"

Оскарження процедур публічних закупівель є важливою частиною процесу закупівель та інструментом захисту учасниками закупівель своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси таких учасників.

Під час процедури оскарження публічних закупівель замовнику забороняєтьсявчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Тобто, фактично призупиняється весь процес закупівлі. Найгірше, якщо таке призупинення відбувається не із-за об’єктивних причин, а з огляду на прогалини в законодавстві чи чітку позицію уповноважених державних органів, особливо, якщо це стосується закупівель лікарських засобів, як спеціального та соціально значимого товару.

Добре відомо, що значна кількість скарг, які надходять до Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, як до органу оскарження, стосуються саме дискримінаційних умов тендерної документації. В одному із останніх звітів роботи колегії зазначалось, що лише за лютий 2018 року було встановлено порушення щодо дискримінаційних умов тендерної документації на загальну суму (очікувану вартість) 1 мільярд 408 млн. 823 тис. грн.

В рамках закупівлі лікарських засобів такі скарги часто подаються щодо дискримінаційних умов в тендерній документації в частині визначення предмету закупівлі, а саме об’єднання в одному лоті великої кількості лікарських засобів.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454. Зазначений порядок містить окремі положення щодо визначення предмету закупівлі під час закупівлі ліків.

Зокрема, як передбачено порядком, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу. У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається міжнародна непатентована назва кожного лікарського засобу.

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

Попри зазначене, ні цей порядок, ні будь-які листи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, як уповноваженого органу, не дають вичерпних роз’яснень щодо об’єднання лікарських засобів в один лот, що, як вже зазначалось, часто призводить до формування дискримінаційних умов в тендерній документації та оскарження закупівель, відповідно.

Таким чином, вважаємо дуже слушним та важливим прийняття Антимонопольним комітетом України 30 березня 2018 року обов’язкових для розгляду рекомендацій Міністерству охорони здоров'я та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вжити заходів щодо вдосконалення порядку визначення предмету закупівлі лікарських засобів, зокрема, але не виключно, шляхом розробки спільних методичних рекомендацій/методологічних роз’яснень та/або внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі.

На нашу думку, недвозначність та чіткість у цьому питанні буде сприяти не тільки зменшенню кількості скарг до Антимонопольного комітету України та формуванню конкурентного середовища на ринках лікарських засобів під час проведення публічних закупівель, а й своєчасному забезпеченню пацієнтів необхідними ліками.

Зв’язатися з автором: Олександр Бондар, старший юрист ЮК "Правовий Альянс", bondar@l-a.com.ua