СУДОВИЙ ЗАХИСТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Воєнний стан, введений на території України, вніс корективи у роботу всієї судової системи. Однак, Рада Суддів України звернула увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

Юлія Прохоренко, старша юристка ЮФ "Правовий Альянс"

Чи працюють суди?

Так, наразі суди працюють. За розпорядженням Голови Верховного Суду у зв’язку військовими діями робота суду може бути припинена з одночасним визначенням іншого суду, який буде здійснювати правосуддя на території суду, що припинив діяльність та який найбільш територіально наближений до суду, роботу якого припинено.

Рада Суддів України рекомендувала судам зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою). Інші категорії справ, які не є невідкладними, рекомендовано розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Що буде зі справами, розгляд яких було розпочато до введення воєнного стану?

Справи, що розглядаються у порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства в своїй переважній більшості не є невідкладними.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Зважаючи на таку законну гарантію, розгляд судами справ, що не є невідкладними судами наразі відкладається або знімається з розгляду. Як правило, суди відкладають розгляд справи незалежно від надходження від сторін клопотання про відкладення справи, оскільки велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.

Однак якщо судовий розгляд не становить загрози життю і безпеці сторін, і сторони бажають провести судовий розгляд, – вони вправі звернутися до суду з письмовим клопотанням про проведення судового розгляду справи.

За відсутності клопотань від сторін про розгляд справи під час дії воєнного стану, очікується, що розгляд знятих з розгляду справ буде поновлено після закінчення дії воєнного стану на території України.

Щодо процесуальних строків, очікується, що суди будуть виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та будуть по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Окремі суди надають роз'яснення, що процесуальні строки підлягатимуть поновленню після скасування воєнного стану.

Чи можна подати в умовах воєнного стану новий позов?

Так, можна.

Законом "Про правовий режим воєнного стану" гарантовано, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Суд не може відмовити у прийнятті позовної заяви на підставі дії воєнного стану на території України.

Очікується, що за відсутності клопотань сторін про розгляд справи в умовах воєнного стану, процесуальні строки та сам розгляд, ймовірно, буде проводитись після закінчення дії воєнного стану в Україні.

Чи можна відкласти звернення до суду з позовом до моменту закінчення дії воєнного стану?

Розглядаючи можливість звернення до суду з позовом після закінчення дії воєнного стану слід звернути увагу на позовну давність.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.

Тобто, у конкретному випадку за загальним правилом про позовну давність, така позовна давність продовжується на строк дії воєнного стану, і позивач може звернутися з таким позовом і після закінчення дії воєнного стану.

Проте, якщо до позову підлягає застосуванню спеціальна позовна давність, передбачена іншими нормами законодавства, варто перевірити, чи передбачено законодавством продовження строку такої позовної давності у зв’язку із дією воєнного стану.

Наприклад, ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено шестимісячний строк пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості.

Господарський кодекс України не містить норми, якою б такий строк автоматично продовжувався на строк дії воєнного стану, а отже позивачу варто вжити усіх залежних від нього дій щоб скористатись своїм правом на позов у період дії воєнного стану.

Однак, у разі якщо сторона пропустила такий строк, вона не позбавлена права звернутися після закінчення дії воєнного стану до суду з позовом, обґрунтовуючи свою неможливість звернутися до суду у встановлений законом строк, через обставини, що мали місце у зв’язку із введенням військового стану.

У спорах адміністративного провадження, строк звернення до суду з позовом визначається Кодексом адміністративного судочинства України або іншим нормативно-правовим актом.

Правилами адміністративного судочинства не передбачено продовження строку на звернення до суду у зв’язку із дією воєнного стану. Якщо строк був передбачений іншим законом, варто перевірити чи продовжується такий строк у зв’язку із введенням воєнного стану. Однак, у будь-якому випадку за правилами КАС України сторона не позбавлена права клопотати про поновлення строків з поважних причин.

Таким чином, якщо на спір поширюється правила позовної давності, передбачені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України (в т.ч. і правило про загальну позовну давність), особа може звернутися за їх захистом як під час так і після закінчення дії воєнного стану. Продовження строку позовної давності гарантується законом.

У іншому разі, якщо законодавством прямо не передбачено продовження спеціального строку позовної давності, позивачу доцільно вжити всіх необхідних дій задля реалізації свого права на позов у встановлений законом строк, щоб вирішення питання про наявність обґрунтованих підстав на захист свого права після закінчення воєнного стану не передавати на розсуд суду.