Юристи Правового Альянсу - учасники круглого столу, присвяченого боргами та інтелектуальній власності в Криму

Починаючи з 21 березня 2014 бізнес-відносини Криму і материкової частини України опинилися в правовому колапсі . Безумовно, всі сфери бізнесу практично паралізовані, адже на сьогоднішній день ні підприємства, ні фінансові структури України не можуть працювати на території Криму в законному правовому полі. Тим часом втрата зв'язку між підприємствами, що знаходяться в Криму, і підприємствами на материковій частині України, неможливість проведення взаєморозрахунків між підприємствами породжують все більше і більше проблем. Стають неможливими найпростіші операції, спостерігаються труднощі при здійсненні розрахунків.

Враховуючи стурбованість клієнтів і читачів, у зв'язку зі сформованою невизначеною ситуацією видання «ЮРИСТ & ЗАКОН» разом із Аудиторською компанією «CompassGroup » провели круглий стіл на тему «Борги та інтелектуальна власність в Криму: як повернути або просто забути?», щоб експерти могли поділитися своїм досвідом і напрацюваннями з даних питань і допомогти компаніям знайти вихід зі сформованої ситуації.

На даний час в Криму проходить стадію становлення російська федеральна виконавча служба. Виконавчі документи, які дісталися "у спадок" від ДВС України, продовжують перебувати у виробництві. Проте на даному етапі виконання таких рішень відбувається дуже повільно. Місцеві органи очікують роз'яснень та інструкцій від центрального уповноваженого органу РФ.

Особливої актуальності набуло питання про виконання судових рішень, винесених на материковій частині України. У такому випадку, щодо цивільних справ, українському кредитору слід керуватися Мінською конвенцією про правову допомогу, щодо господарських справ - Арбітражним процесуальним кодексом РФ, який передбачає процедуру легалізації рішень іноземних судів (дана процедура передбачає окреме судове провадження, і є досить тривалою).

Щодо боргів практика зараз йде наступними шляхами. «Сумлінні» кримські боржники йдуть назустріч кредиторам і за допомогою домовленостей спільно вживають заходів з реструктуризації або переоформленню таких зобов'язань.

Відносно «недобросовісних» боржників, на жаль, законослухняним українським кредиторам доведеться звертатися до судів Києва або Київської області (згідно з приписами Закону про окуповані території), і далі зіткнутися з процедурою визнання рішень українських судів за законодавством РФ.

На круглому столі було озвучено низку практичних рекомендацій щодо врегулювання проблемних питань.

Старший юрист Олександр Мазнов зазначив, що: «Нормативна база щодо Криму постійно розвивається, як в Україні, так і в РФ, тому юристам слід постійно «тримати руку на пульсі» і відстежувати динаміку змін, так як залишається маса неврегульованих питань, які вимагають рішень. Очевидно, що з часом влади та бізнес вироблять адекватні практичні механізми, і в майбутньому ситуація стане більш визначеною. Учасники круглого столу відзначили необхідність проведення регулярних заходів по Криму, так як обмін досвідом та практичними напрацюваннями приносить неоціненну користь у вирішенні бізнесом завдань, що виникли внаслідок окупації Криму».

Крім тонкостей господарських операцій, в ході круглого столу також були розглянуті потенційні проблеми, які очікують кримських власників свідоцтв на торговельні марки в Україні. Оскільки згадані свідоцтва не захищають бренди на території Росії (чиє законодавство де-факто діє в Криму), то власники кримських торгових марок , які раніше не отримували там правову охорону, ризикують зіткнутися з неможливістю захистити власні бренди, якщо тільки не зареєструють їх як товарні знаки вже в Росії. Учасники круглого столу дійшли висновку, що кримських власників торгових марок не рятує від цієї необхідності і положення ст. 12 ФКЗ - 6 від 21.03.2014 р. (відповідно до якого Крим був прийнятий до складу Росії), що гарантує автоматичну дію на території Криму документів, виданих державними органами України.

Справа в тому, що дія свідоцтв України на торговельні марки без підтвердження з боку Росії ставить у невигідні умови, в тому числі, російських заявників, що неминуче має привести до суперечок. Щоб уникнути їх Роспатент вже опублікував повідомлення від 6 травня 2014 про те, що суб'єкти Криму все ж можуть подати заяву про визнання дії їх ТМ в Росії. Правовий статус цього повідомлення до кінця не ясний, і, як зазначили учасники круглого столу, сьогодні немає впевненості в тому, що реєстрація «кримської» торгової марки в Росії «з нуля» не буде вигіднішою для власників. В ході заходу також дійшли висновку про неефективність або слабкість в даній ситуації таких методів, як визнання знака широко відомим в Росії (цей спосіб захисту вимагає суто індивідуального підходу) і заяву про «право попереднього».

У кожному разі, жоден із способів захисту не є панацеєю, якщо в Росії вже правомірно зареєстрований торговий знак, ідентичний «кримському», або схожий на нього до ступеня змішування. У такому випадку кримські підприємці будуть змушені вступати в процес переговорів з російськими власниками знаків.

На думку юриста Віталія Савчука: "Цілком зрозуміло, що в процесі приєднання Криму до Росії торгові марки не входили в перелік найгостріших питань. Тому відповідне законодавство Росії не передбачає логічного й зручного вирішення проблеми для всіх, або майже для всіх. Але аналізуючи статус Криму, інтерес усіх сторін, а також установлену систему регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, можна прийти до висновку, що таке комплексне рішення навряд чи з'явиться. Тим часом, потенційні проблеми, які ми обговорили, здатні впливати на багато бізнес процесів: використання знаків, їх знецінення, перерозподіл потоків роялті і т. д. Найбільш дієвим рішенням сьогодні бачаться самостійні невідкладні дії суб'єктів у Криму - пошук в російському реєстрі і, по його результатами, або реєстрація власного знака, або переговори з тим, кому цей знак вже належить".