Військовий облік. Особливості та нововведення

Коментар юристки Анни Мінакової для Інтерфакс-Україна
25.01.2023

3 січня 2023 року Кабмін опублікував Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою № 1478 від 30.12.2022 (далі — Порядок). Він детально регламентує процедуру для роботодавців щодо обліку працівників.

З огляду на кількість заголовків про сенсаційно-новий Порядок, можна подумати, що обов’язок ведення військового обліку покладається на роботодавців вперше. Незважаючи на це, він так само існував і раніше — у мирному житті. Проте для більшості роботодавців попередній порядок, який, до речі, діяв з 2016 року, загубився десь там за бухгалтерським та кадровим обліком, перевірками податкової та Держпраці.

Згадуємо про це, звичайно, не просто так. Для роботодавців, які чітко дотримуватися встановлених правил обліку, новий Порядок принесе лише декілька змін та додаткових обов’язків. А ось тим, хто чує про нього вперше, доведеться розбиратися ще з однією системою ведення звітності, до того ж швидко — для всіх процедур встановлені конкретні строки.

Що зміниться для військовозобов’язаних?

Хоча Порядок насамперед стосується роботодавців, почати варто з самих військовозобов'язаних, призовників та резервістів (далі — військовозобов'язані).

Насправді військовозобов'язані — майже єдині, для кого не з'явилось кардинальних ускладнень з прийняттям Порядку.

Основними їх обов'язками були й залишаються:

• прибуття до Центрів комплектування для постановки на військовий облік;
• надання інформації щодо будь-яких змін в особистих даних (від змін сімейного стану до переведення на нову посаду);
• зняття з військового обліку.

Всі інші дії військовозобов’язаних у Порядку прямо пов'язані з комунікацією з роботодавцями. Зокрема, щодо надання останнім відповідних документів, ознайомлення з внутрішніми положеннями та інформування про зміни у даних.

Цікаво, що Кабмін покладається суто на доброчесність та совісність військовозобов’язаних щодо здійснення ними всіх дій в контексті військового обліку. Для бізнесу ж ситуація є протилежною.

Що зміниться для роботодавців?

Після самих Центрів комплектування вони є найбільшою базою облікових даних про військовозобов’язаних. З метою її реального функціонування Порядок встановлює вкрай бюрократизовані процедури, які помітно ускладнюють діяльність більшості бізнесів.

Спочатку згадаємо процедури, які продовжують існувати. По-перше, це саме ведення обліку, тобто збір даних про військовозобов’язаних працівників. По-друге, це інформування Центрів комплектації про зміни у даних таких працівників та подання звітності. Окрім того, зберіглась і встановлена процедура повідомлення працівників про виклик до Центрів комплектування.

Тобто основні концептуальні обов’язки роботодавців залишились, хоча і були дещо деталізовані.

Серед основних нововведень варто виділити:

• процедуру звіряння, яка відтепер передбачає не тільки щорічне затвердження даних працівників, а й поїздки представника роботодавця до Центру комплектування;
• введення планових перевірок ведення обліку, які можуть проводитись як щорічно, так і раз на 4 роки залежно від наявності заброньованих та мобілізованих працівників;
• загальне підвищення кількості необхідних документів, адже Порядок вимагає затвердження нових наказів (наприклад, щодо результатів ведення обліку), положень, списків (зокрема, відомості щодо кількості військовозобов’язаних за категоріями) тощо, які раніше не вимагалися.

Загалом, обов’язки роботодавців за Порядком можна поділити на три основні категорії:

1. Організаційні питання (призначення працівника, відповідального за ведення обліку із встановленням йому доплати у розмірі 50% від окладу, затвердження даних обліку працівників, встановлення правил військового обліку, видача наказів щодо завдань та результатів обліку).

2. Взаємодія з працівниками (отримання даних, змін у них, документів працівників, зокрема оригіналів, ознайомлення з затвердженими правилами обліку, інформування про виклики до Центрів комплектування).

3. Взаємодія з Центрами комплектування (надання копій наказів, участь у звіряннях, планових перевірках, подання звітності).

Звичайно, для кожної дії встановлюються конкретні строки, починаючи вже з 25 січня, тож приведення всієї звітності у відповідність Порядку має стати пріоритетом для бізнесу на найближчий час.

Чи відбулися зміни для тих, хто має бронь?

Щодо бронювання працівників, то змін у цій процедурі Порядок не передбачив. Роботодавці так само відповідальні за належне оформлення броні та визначення мети такої, адже саме це перевірятиметься Центрами комплектування.

Проте сам факт наявності заброньованих працівників на перевірки впливатиме. Так, відповідно до положень Порядку, для роботодавців, у яких наявні мобілізовані та заброньовані працівники, перевірки проводитимуться раз на рік, тоді як для всіх інших — один раз на чотири роки.

Яка передбачена відповідальність?

Щодо порушень встановлених Порядком обов’язків, для роботодавців передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, а для військовозобов’язаних можлива як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Цікаво, що військовозобов’язані будуть відповідальні саме за порушення правил військового обліку, а керівництво роботодавця — вже за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для роботодавців штрафи становитимуть від 3400 до 8500 грн.

Так, адміністративні штрафи для військовозобов’язаних варіюватимуться від 510 до 1700 грн, а кримінальна відповідальність можлива як у вигляді штрафу в розмірі від 5100 до 8500 грн, так і виправних робіт строком до 1 року.

При цьому, рішення про притягнення до адміністративної відповідальності прийматимуть самі Центри комплектування.

До осіб, які ухиляються від призову на військову службу може бути застосовано позбавлення волі на строк від 3 до 5 років. Якщо ж така особа використовувала підроблений документ для ухилення від мобілізації, то такі дії можуть бути додатково кваліфіковані в межах Кримінального кодексу України.

ВИСНОВКИ

Звичайно, в сьогоднішніх реаліях цілком зрозуміла необхідність ведення військового обліку та отримання державою точної інформації про військовозобов’язаних. Водночас обов’язки, що покладаються новим Порядком на роботодавців, не тільки адміністративно ускладнюють і так не просте становище бізнесу, а й можуть частково перекреслити досягнення останніх років щодо збільшення показників офіційного працевлаштування громадян.

Нерідко роботодавці не бажають бути посередниками між Центрами комплектування та працівниками. Так, можна спрогнозувати нову хвилю виплат «чорної» зарплати та неоформлення працівників, зокрема чоловіків.

Окрім того, цікавим стало і нововведення Порядку стосовно військового обліку жінок. Наразі досі невідомо, як співвідноситиметься право жінок медичних та фармацевтичних спеціальностей не ставати на облік до кінця 2026 року із чинним положенням про обов’язок їх обліку з 1 жовтня 2023.

Зважаючи на усе зазначене вище, рекомендуємо бізнесу бути вкрай уважними у дотриманні нового Порядку.