Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин”: що має знати роботодавець

21 вересня 2021 року в першому читанні Верховної Ради України за основу було прийнято законопроект №5388 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин", який спрямований на лібералізацію, дебюрократизацію трудових відносин та спрощення ведення бізнесу. Даний законопроект передбачає внесення змін у низку актів чинного трудового законодавства.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII

Запровадження змін щодо строковості трудових договорів.

Статтями 23, 231 передбачається, що строковим може бути лише такий договір, який укладається на визначений строк, що не перевищує п‘ять років.

Окрім того, передбачається тринадцять пунктів, які містять чітко визначені підстави для укладення саме строкового договору та зазначається, що у самому трудовому договорі можуть встановлюватись додаткові підстави для його припинення.

Зокрема, тимчасовий трудовий договір може укладатись:

1. для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи;
2. на час виконання певної роботи, кінечний строк якої не може бути встановлено;
3. для виконання робіт, пов’язаних з розширенням виробництва або обсягом його послуг;
4. при тимчасовому переведенні працівника на роботу/посаду на інше підприємство, установу, організацію;
5. за ініціативою працівника;
6. за чинним законодавством;
7. тощо.

Важливим є і обов’язок роботодавця інформувати працівників, що працюють за строковим трудовим договором про вакансії, які передбачають можливість укладення безстрокового договору; забезпечувати рівні можливості таких працівників для його укладання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін, що є одним з найпоширеніших варіантів, оскільки передбачається задоволення ініціативи як працівника, так і роботодавця. Більшість інших варіантів припинення трудового договору може мати різноманітні небажані наслідки між сторонами. Такі зміни, що пропонує даний законопроект, не тільки зможуть надати більшу кількість підстав для укладення строкового трудового договору, а й полегшити процедуру припинення трудових відносин. Окрім того, строковість трудового договору може виступати і як підвищення мотивації й ефективності роботи працівників, що, звичайно, є вигідним для роботодавцiв.

Змінами у ч. 3 ст. 32 передбачено, що працівник має бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці, ще й про укладення договору про повну матеріальну відповідальність, окрім визначених раніше систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад.

Загалом, і багато інших змін стосуються трудового договору. Так, нововведеннями, наявними у статтях 57, 58, 62, 66, 67, 69, 71 та 131 є зазначення, що у трудовому договорі (у деяких випадках - окрім інших внутрішніх документів), встановлюватимуться:

• час початку і закінчення щоденної роботи (зміни);
• зміни чергової роботи працівників за змінної роботи;
• час початку і закінчення перерви;
• другий вихідний день, окрім неділі, якщо його не визначено законодавством;
• вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях;
• залучення окремих працівників у вихідні дні;
• умови повної матеріальної відповідальності працівника.

Відповідно до пояснювальної записки від 15.04.2021 р. до даного законопроекту, такі зміни пропонуються для припинення ведення неактуальної документації та спрощення процесів дотримання законодавства про працю.

Особливої уваги потребує й глава ІХ КЗпП, яка зазнає значних змін. Передбачається запровадження прямої дійсної майнової шкоди, яка настає внаслідок порушення працівником умов трудового договору за втрату, погіршення або зниження цінності майна підприємства, установи, організації тощо.

Визначено, що матеріальна відповідальність передбачається лише за наявності вини. Вина зазначається відсутньою за дотримання працівником умов трудового договору, а також при вчиненні дій за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності.

Цікавим є те, що працівник несе відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду лише у межах його середньомісячної заробітної плати. Відповідальність, що перевищує таку середньомісячну заробітну плату передбачається тільки в передбачених ст. 131 десяти пунктах, зокрема, за умовами, передбаченими трудовим договором, внаслідок вчинення працівником злочину, який підтверджено вироком суду, працівником у стані сп’яніння, за розголошення державної, комерційної таємниці, іншої захищеної законом інформації тощо.

Щодо змін колективної матеріальної відповідальності, то ст. 134 законопроекту передбачається можливість відповідальності кожного з працівників пропорційно відпрацьованого часу і тарифної ставки. Окрім того, новою є можливість уникнення особою колективної відповідальності за умови доведення відсутності вини членом такого колективу.

Закон України "Про відпустки", від 15.11.1996 року № 504/96-ВР та
Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15.05.1999 року № 1054-XIV

Багато змін стосуються й професійних спілок (у тексті законів - первинні профспілкові організації, профспілкові представники, інші уповноважені на представництво трудовим колективом органи). Так, професійні спілки більше не повинні будуть:

• погоджувати перенесення на інший період за письмовою згодою працівника щорічної відпустки за ініціативою власника або уповноваженого ним органу;
• давати згоду або відмовляти у дачі згоди на розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом.

Проте, лише за попереднім інформуванням професійних спілок буде можлива робота у вихідні дні (за ст. 71 законопроекту).

Таким чином, основними істотними змінами буде впровадження обмеження строків строкового трудового договору, наявність чіткого переліку підстав для укладення такого, оновлені умови матеріальної відповідальності працівників, а також обмеження діяльності професійних спілок, що має на меті лібералізацію та спрощення багатьох процедур, які не є вигідними як для працівників, так і для роботодавців.

З питань трудового права звертайтесь, будь-ласка, до Іллі Костіна, партнера ЮФ "Правовий Альянс", kostin@l-a.com.ua.