"Юридична Газета" №1-2 (759-760) від 21 березня 2023 р.
Ангеліна Фурман, помічник юриста ЮФ "Правовий Альянс"
Андрій Горбатенко, адвокат, партнер ЮФ "Правовий Альянс"
За збігом обставин, епоха розвитку та популяризації блокчейн-технологій припала на період повномасштабної війни в Україні, зумовленої російським вторгненням. Українці разом зі світовою спільнотою використовують усі можливі інструменти для боротьби з агресором, у тому числі й криптовалюту. Її значення у цій війні досягло такого рівня, що "The Washington Post" охрестило події довкола України "Першою світовою криптовійною".
Відповідно до рейтингу Глобального індексу впровадження криптовалют за 2022 рік, за звітом Chainalysis, і Україна, і росія входять до першої десятки лідерів за минулий рік (третє та дев'яте місце відповідно).
Безумовний вплив на перебіг воєнних дій має економічна спроможність держав-учасників. Допоки функціонує економіка, доти будуть сили та ресурси продовжувати бойові дії. При цьому роль криптовалюти неоднозначна, оскільки її активно використовує не лише українська сторона, а й російська. В цій статті спробуємо зважити всі “за” та “проти” і визначити справжнє місце віртуальних активів під час повномасштабної війни в Україні.
Головна перевага, яку надає криптовалюта, – це можливість вільного, швидкого та анонімного руху коштів. Шанс уникнути зайвих бюрократичних процедур та обмежень банківської системи сприяє благодійності, особливо коли мова йде про міждержавні перекази. Саме це дозволило вже з перших місяців війни збирати величезні суми пожертв на підтримку української армії по всьому світу. Звісно, це далеко не єдиний, але досить вагомий інструмент для збору коштів.
За даними Мінцифри, цьому сприяло створення на урядовому рівні офіційних криптогаманців для перерахування коштів. Ще в лютому 2022 року було створено Криптовалютний фонд благодійних організацій України на основі біржі Kuna разом із Міністерством цифрової трансформації та Міністерством оборони.
На перший погляд, можуть виникнути складнощі з подальшим використанням таких донатів при закупівлі обладнання для військових чи в гуманітарних цілях, оскільки не всі учасники ринку мають опцію розрахунку криптовалютою.
Загалом є два напрямки подальших дій: перший – проводити розрахунки безпосередньо криптовалютою (наприклад, саме так відбувається на Kuna, де переважна більшість витрат – у криптовалюті), або ж конвертувати криптовалюту у звичайну фіатну. Наразі одними з найпопулярніших є Bitcoin та Ethereum, які до того ж є більш ліквідними, ніж решта, та простіше конвертуються. За допомогою використання спеціальних криптобірж відбувається переведення крипти у гривню чи долар, які вже потім направляються на рахунки Мінцифри чи НБУ.
Ще однією перевагою є те, що криптовалюта більш захищена від зламів і крадіжок, ніж звичайні фіатні рахунки. Однак все-таки трапляються випадки шахрайства під виглядом збору благодійної допомоги. Саме тому слід уважно перевіряти інформацію та реквізити. Наприклад, перелік офіційних криптогаманців для підтримки України розміщено на сайті Мінцифри:
Не менш важливо згадати, що на початку російського вторгнення саме віртуальні активи стали для багатьох єдиним надійним сховищем власних коштів. Невпевненість в стійкості банківської системи та інфляція зумовили підвищення активності на ринку криптовалюти, яка є своєрідною безпечною альтернативою.
Отже, у цій війні криптовалюта виконує три основні завдання:
1) швидкий, анонімний і транскордонний інструмент для збору благодійної допомоги;
2) спосіб збереження активів громадян в умовах інфляції та підвищених ризиків стабільності фінансової системи держави;
3) репутаційні стимули: налагодження механізмів для збору коштів, створення фондів (у тому числі й державних) для використання криптопожертв характеризують Україну позитивно, як передову цифрову державу.
Однак законодавче врегулювання обігу криптовалюти досі викликає багато запитань.
В українському правовому полі фігурують три основних поняття:
Проблематика щодо відмежування понять залишається, але більшість правників підтримують думку, що криптовалюта, цифрові токени та NFT відносяться швидше до віртуальних активів та не є електронними грошима. Окремі спроби врегулювання даного питання були здійснені ще в березні 2022 року і завершились прийняттям Закону України “Про віртуальні активи”, який досі не набрав чинності.
Процес реформування ринку електронних грошей (і криптовалюти в тому числі) триває. Наразі в ЄС активно ведеться робота над розробкою стандартів врегулювання криптоактивів, щоб протидіяти незаконному відмиванню коштів. Втіленням цих положень має стати Закон МіСА (Markets in crypto-assets), метою прийняття якого є створення єдиної правової бази для криптоактивів в межах ЄС.
Передбачається, що згідно з новими правилами буде введено положення про нагляд, захист прав споживачів та криптосередовища. В той час, як споживачі матимуть право на ширший доступ до інформації про можливі ризики та витрати, сама торгівля криптовалютою передбачатиме належну авторизацію, прозорість та розкриття необхідної інформації.
Узгоджений текст Закону передбачатиме заходи протидії маніпулюванню ринком, відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та іншій злочинній діяльності.
На жаль, криптовалютний фронт має і зворотний бік. Всі переваги, які дають змогу швидко, анонімно та в обхід банківської системи робити пожертви на підтримку України, можуть ідентично працювати і на користь агресора.
Численні санкції завдають відчутного удару по російській економіці, хоча їх все ще недостатньо для повної економічної блокади агресора. Крім цього, ворог стає винахідливішим та пристосовується до сучасних реалій, в тому числі використовуючи віртуальні активи.
Звісно, неможливо повністю перевести економіку цілої країни на криптовалюту, однак обходити деякі санкційні обмеження цілком реально. Відповідно до статистичних даних зі Звіту про географію криптовалюти за 2022 рік від Chainalysis спостерігається цікава статистика використання криптовалюти у Східній Європі:
(матеріал взято із The 2022 Geography of Cryptocurrency Report prepared by Chainalysis)
Як бачимо, за вартістю отриманих активів у криптовалюті за липень 2021 - червень 2022 року зі значним відривом лідирує саме росія, Україна ж знаходиться на другому місці. Це свідчить про активний обіг криптовалюти в цей період.
Звісно, існує практика як законного, так і незаконного використання криптовалюти в росії. Однак експерти притримуються позиції, що ринки криптовалют недостатньо ліквідні, щоб повністю нівелювати економічний вплив санкцій.
Після впровадження санкційних обмежень для багатьох росіян постала нагальна проблема виведення коштів із росії. На основі проксі-метрик із відвідування російськими користувачами вебресурсів різних криптовалютних сервісів, після початку війни в лютому 2022 року відбулось різне зростання активності в ОАЕ, Казахстані, Грузії та Туреччині. Проте вже є окремі прецеденти, пов’язані з блокуванням російських криптогаманців.
(матеріал взято із The 2022 Geography of Cryptocurrency Report prepared by Chainalysis)
Крім функції виведення та збереження активів, криптовалюта може зіграти вагому роль у фінансуванні зовнішньої торгівлі після виведення росії зі SWIFT. Це зумовлено рішенням Центрального банку щодо легалізації використання криптовалюти для транскордонних платежів і міжнародної торгівлі. Як наслідок, росія зможе продовжити співпрацю із такими потенційними партнерами, як Іран та Китай.
ВИСНОВОК
Роль криптовалюти в цій війні дійсно важлива, але неоднозначна. З одного боку, величезні суми пожертв допомагають українській армії та постраждалим, а з іншого – відсутність належного контролю дозволяє ворогу зловживати віртуальними активами та знаходити можливості для відмивання коштів і обходу санкцій. Однак є перспективи впровадження механізмів запобігання незаконним угодам із використанням віртуальних активів, які мають бути втілені у Законі MiCA. У зв’язку із цим важливо віднайти баланс регулювання, що не суперечитиме самій природі блокчейну, але водночас створити запобіжники для таких ситуацій, яку наразі маємо із росією.
Подія присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України на шляху до євроінтеграції.
Покращення доступу населення України до безпечних та доступних лікарських засобів є одним із пріоритетів Уряду країни. Проєкт SAFEMed (2017-2025) підтримав такі зусилля через застосування найкращих практик вдосконалення системи охорони здоров’я.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
