Державні закупівлі. Не завжди «все, що відбувається - відбувається на краще»

Бондарь Олександр, Старший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Всім відомий вираз «Все, що відбувається - відбувається на краще». Чи застосовується такий підхід і до змін в нашому законодавстві?

Зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель» вносяться так часто, що, здавалося б, уже всі звикли, що цю сферу постійно лихоманить.

В той же час, нещодавнє прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель»» № 182-VIIвикликало неабияку стурбованість серед представників іноземних фармацевтичних компаній.

Миттєво відреагували Американська торгівельна палата в Україні та Асоціація виробників інноваційних ліків «АПРАД», які звернулися з відповідними зверненнями до Президента України та Голови Антимонопольного комітету України з проханням не допустити впровадження таких змін.

Однак, попри таку позицію громадських організацій та занепокоєність представників бізнесу Закон № 182-VII був підписаний Президентом та набрав чинності 9.05.2013.

Законом № 182-VIIдоповнено абзац другий частини другої статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» словами «у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України».

З огляду на зазначене, наразі замовники під час проведення процедур закупівель до 31.12.2015 можуть встановлювати наступні кваліфікаційні критерії до учасників торгів:

• наявність обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України;
• наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
• наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
• наявність фінансової спроможності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).

Зрозуміла стурбованість представників іноземних фармацевтичних компаній. Встановлення додаткових вимог щодо наявності власних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України може призвести до серйозних наслідків для фармацевтичного ринку, зокрема:

• обмеження конкуренції між вітчизняними та іноземними виробниками;
• створення перешкод для участі іноземних компаній в процедурах державних закупівель, і, відповідно, зниження рівня продажу їх товарів;
• фактичногоперерозподілу фармацевтичного ринку та території України;
• монополізації фармацевтичного ринку державних закупівель;
• зниження якості товарів вітчизняних виробників із-за відсутності ефективної конкуренції;
• підвищення рівня цін на лікарські засоби під час державних закупівель.

Враховуючи зазначене і націленість Закону № 182-VII на підтримку вітчизняного виробника при здійсненні процедур державних закупівель, перед іноземними компаніями гостро стоїть питання щодо можливостей подальшої роботи на ринку України та вжиття заходів щодо нівелювання ризиків для бізнесу.

В той же час, слід зазначити, що повз широке обговорення пройшли інші змінидо Закону України «Про здійснення державних закупівель», які дещо лібералізують вимоги, встановлені у статті 16 щодо кваліфікаційних критеріїв до учасників процедур закупівель. Зокрема, мова йде про Закон України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» № 4851-VI від 24.05.2012. Внаслідок змін, внесених Законом № 4851-VI до статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель»,замовникам надано право самостійно обирати, які саме кваліфікаційні критерії із вище зазначених будуть застосовуватися.

Нагадаємо, до набрання чинності Законом № 4851-VI, замовники в обов’язковому порядку повинні були застосовувати усі критерії, визначені в статті 16. Учасник не міг приймати участь у процедурах закупівель, якщо він не мав кваліфікаційні дані, які б відповідали усім зазначеним критеріям.

З огляду на вказане, необхідно мати на увазі, що замовники не зобов’язані вимагати від учасників процедур державних закупівель підтвердження наявностівласних виробничих потужностей та/або центрів обслуговування на території України.
Така позиція викладена також у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2012 р. 3301-04/40987-06 «Щодо надання методологічної допомоги з питань застосування процедури закупівлі в одного учасника товарів, робіт і послуг».

В той же час, необхідно визнати, що на практиці деякі замовники із-за необізнаності щодо сутті змін в сфері державних закупівель можуть продовжувати встановлювати кваліфікаційні критерії у повному обсязі. Не можемо ми виключати і ситуації, коли такі критерії у повному обсязі будуть встановлюватися замовниками навмисно із-за певних суб’єктивних причин.

Таким чином, можливість участі іноземних компаній у процедурах закупівель може залежати від одного рішення замовника. Чим же буде керуватися замовник у прийнятті такого рішення? Чи не призведе це до корупційних зловживань? Наразі це риторичні питання.

А ми можемо стверджувати, що не завжди все, що відбувається - відбувається на краще.Нажаль, як бачимо, не усі зміни в сфері державних закупівель носять дійсно позитивний характер, сприяють відкритості та прозорості процедур державних закупівель на всіх стадіях, сприяють добросовісності конкуренції, недискримінації учасників, запобіганню корупційним діям.

Аналіз поданих до Верховної ради України проектів законів, а також, публічні заяви державних службовців, свідчить про те, що в найближчий час нам слід очікувати нові зміни в сфері державних закупівель. Будемо сподіватися на краще.