Хто і як може перевіряти аптеки?

Ілля Костін, Старший Партнер ЮК «Правовий Альянс»

Опубліковано: журнал «Фармацевтичний кур’єр»

Однією із запекліших тем на українському роздрібному фармацевтичному ринку є питання перевірок аптечних закладів різними державними регуляторними, контролюючими та правоохоронними органами. Дійсно, якщо розібратись, то аптеки мають право перевіряти чи не всі з вищезгаданих інстанцій. При цьому часто-густо підстави, алгоритм, зміст та наслідки таких інспекцій та перевірок можуть залишати чимало питань щодо їх правомірності та абсолютній відповідності букві закону. Також проблемою є те, що працівники аптек, особливо провізори першого столу, мало обізнані про права та обов’язки, як свої, так і інспекторів, «правильний» тон спілкування з «візитерами», правові алгоритми «керування ситуацією» та можливості оскарженні неправомірних дій державних інстанцій. Врешті-решт, аптекарі інколи навіть не знають які організації, за яких умов і в якому контексті мають право їх перевіряти. Одним словом, незрозумілостей залишається чимало…

Прокоментувати ці та інші доречні питання наш журнал попросив Іллю Костіна, старшого партнера юридичної компанії «Правовий Альянс». Переконані, що кваліфіковані коментарі юриста не будуть зайвими.

ФК: Ілля Павлович, головне питання – які державні установи мають право перевіряти аптеки? Які правові підстави і передумови для цього мають бути?

ІК: Існує досить велика кількість державних органів, які уповноважені проводити перевірки суб'єктів господарювання, зокрема і аптек. Так, виходячи з перевірок, які мали місце протягом 2010 р., особливо частими «гостями» українських аптек були наступні організації:

• Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (Держлікінспекція), яка здійснювала переважно контроль за дотриманням роздрібними фармоператорами «Ліцензійних умов»;
• Державна інспекція з контролю за цінами (Держцінінспекція), яку, звичайно, перш за все цікавить процедура ціноутворення на лікарські засоби;
• Антимонопольний комітет України (АМКУ), співробітники якого, окрім цін на фармринку, можуть робити висновки щодо правомірності змісту тих чи інших рекламних матеріалів, в тому числі розміщених в аптеках;
• окрім того, цінами в аптеках часто цікавляться Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю та прокуратура;
• податкові органи, напрямок та мета роботи яких, зазвичай, зрозумілі.

Крім названих органів перевірку господарської діяльності аптек також можуть проводити органи з контролю за дотриманням використання державного та комунального майна, органи з контролю за дотриманням законодавства про працю, пожежної, екологічної, санітарно-гігієнічної безпеки, безпеки виробництва та праці, а також правоохоронні органи, які уповноважені проводити оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Основна маса перевірок, зокрема перевірки Держлікінспекції та Держцінінспекції, проводяться в рамках підстав, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до нього, перевірки можуть проводиться планово і позапланово.

Позапланові перевірки, зокрема, можуть проводитися за бажанням аптеки або за ініціативою інспекції, наприклад, у зв’язку з ненаданням аптекою документів обов'язкової звітності без поважних причин або недостовірності даних, зазначених у таких документах. Також перевіряти виконання аптекою приписів, розпоряджень щодо усунення раніше виявлених порушень вимог законодавства, виявлених за результатами проведення попередніх перевірок. Окремою причиною позапланових перевірок є офіційні звернення фізичних і юридичних осіб про порушення аптекою вимог законодавства.

Слід зазначити, що згаданий закон не розповсюджується на перевірки, які здійснюються АМКУ, податковими та правоохоронними органами, діяльність яких регламентована іншими положеннями законодавства, яке наділяє їх більш широкими повноваженнями.

ФК: Як, по букві закону, повинні проходити подібні перевірки?

ІК: Перевірки аптек Держлікінспекцією та Держцінінспекцією мають проводитися з дотриманням відповідного порядку, передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, планові перевірки проводяться за умови письмового повідомлення аптеки про їх проведення не пізніше ніж за десять днів до дня проведення. При цьому аптека має право не допускати посадову особу відповідної інспекції до здійснення перевірки у разі неотримання такого повідомлення. Перевірки здійснюються за місцем знаходження аптеки, в її робочий час в присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої аптекою особи. Перед початком проведення перевірки посадова особа відповідної інспекції має внести запис у відповідний журнал перевірок аптеки. При проведенні перевірок інспектори або працівники аптеки мають право фіксувати цю процедуру засобами аудіо- і відеотехніки. Строк здійснення планової перевірки не повинен перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва – п'яти робочих днів.

Дещо інша справа з перевірками, які можуть здійснювати правоохоронні органи. Їх відносини з фармринком завжди викликають чималий інтерес, тому на цьому питання пропоную зупинитись докладніше, розглянути деякі суто «життєві» приклади.

Порядок проведення перевірок правоохоронними органами регламентований Законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про прокуратуру», Кримінально-процесуальним кодексом України тощо.

Дозволю собі дати працівникам низку порад, які можуть дозволити їм краще усвідомити свої права та захистити себе від можливих неправомірних дій окремих представників вищезгаданих структур.

Перша теза – опитування працівників аптек, наприклад, співробітниками правоохоронних структур. Як правило, ця процедура проводиться в рамках здійснення оперативно-розшукової діяльності при наявності достатньої інформації про підготовлюваний або вчинений злочин. У цьому випадку опитування проводиться виключно за згодою кожного працівника аптеки.

В рамках оперативно-розшукової діяльності також може бути проведено ознайомлення з документами аптеки, їх вивчення, копіювання. При цьому, на вимогу керівника аптеки, такі дії проводяться на території самої аптеки, і тільки з дозволу суду документи цього закладу можуть бути витребувані із залишенням аптеці їх копій.

Обшук і виїмка можуть бути проведені за мотивованою постановою слідчого при наявності достатні даних про те, що предмети і документи, що мають значення для кримінальної справи, знаходяться в приміщенні аптеки. Порядок проведення обшуку і виїмки передбачений Кримінально-процесуальним кодексом України.

Закриття ж аптеки (зупинка реалізації продукції) може здійснюватися за вмотивованим письмовим рішенням керівника (його заступника) Держлікінспекції у зв’язку з невиконанням аптекою ліцензійних умов. Звичайно, подібне рішення може бути наслідком проведених раніше сумісних перевірок галузевих регуляторних та правоохоронних органів.

ФК: Як співробітники аптеки повинні вести себе при таких перевірках, особливо якщо вони проводяться правоохоронними органами або прокуратурою?

ІК: Перед проведенням перевірок Держлікінспекцією та Держцінінспекцією, правоохоронними органами, прокуратури тощо, працівники аптеки в першу чергу повинні перевірити їх службові посвідчення та наявність відповідних розпорядчих документів на проведення перевірки (рішення суду або постанови слідчого). За відсутності таких документів аптека має право не допускати відповідних осіб до проведення перевірки.

Уповноважені представники аптеки мають право бути присутніми при проведенні перевірок, вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею, одержувати і знайомитися з письмовими актами державного контролю, результатами та протоколами перевірок, вносити до їх письмові зауваження або заперечення.

Перевірка має відбуватися виключно у присутності завідувача аптеки, отже працівники аптеки мають повідомити його про «візитерів» та запропонувати їм зачекати керівництво аптечної установи або компанії. У разі сумніву щодо законності перевірки, необхідно звернутись до юристів компанії або навіть викликати адвокатів, особливо якщо перевірку здійснюють правоохоронні органи.

ФК: Коли може бути проведено затримання чи арешт співробітників аптеки? За які правопорушення це передбачено?

ІК: Взяття під варту, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, є особливим видом запобіжних заходів. Він застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або засудженого з метою запобігання спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

На практиці, досить часто трапляється, що працівники аптек сприймають як «затримання» дуже наполегливі пропозиції представників правоохоронних органів продовжити розмову у їх кабінетах. Слід пам’ятати, що такі усні «пропозиції» є добровільними до виконання і можуть не виконуватися співробітниками аптек. Основним аргументом щодо відхилення таких пропозицій є, в першу чергу, трудова дисципліна. Аргументуйте тим, що працівник не може раптово залишити своє робоче місце у робочий час, хай навіть за наполегливим запрошенням працівників правоохоронних органів. Це можливе лише за наявності письмового офіційного «запрошення» – повістки.

ФК: Чи є достатніми підставами для перевірки заяви від громадян чи суто оперативний інтерес правоохоронних органів?

ІК: Як зазначалося раніше, позапланові перевірки державних контролюючих органів дійсно можуть проводитися на підставі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення аптекою вимог законодавства. Правоохоронні органи, наприклад, співробітники Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, мають право проводити перевірки аптек на підставі наявних у них обґрунтованих даних про порушення законодавства, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

ФК: Як співробітникам аптеки, керівництву компанії можна оскаржити дії регуляторних або правоохоронних органів?

ІК: У випадку, якщо аптека вважає дії або складені акти відповідних державних контролюючих/правоохоронних органів безпідставними і незаконними, вона має право звернути до вищестоящого органу або до суду щодо оскарження таких дій чи рішень.

Взагалі, взаємодія з контролюючими та особливо правоохоронними органами потребує наявності відповідних знань, навичок, залізної витримки, професійної підготовки та правової обізнаності. Не мале значення а також має відповідний склад характеру. Звісно, як правило, більшість працівників аптеки не мають відповідної підготовки, тому можуть розгубитися і зашкодити своїми діями, точніше словами, не лише компанії а й собі. Щоб цього не сталося бажано розробити чіткі інструкції та алгоритм дій для працівників аптечної мережі. В цих документах також мають міститись номера телефонів юристів компанії, ліній довіри правоохоронних та контролюючих органів.

Знання, як кажуть, за спиною не носити, тому правову підготовку взагалі слід зробити невід’ємною складовою корпоративного навчання співробітників, а керівництву аптечних мереж тісно співпрацювати із спеціалізованими юридичними компаніями. Правові механізми захисту бізнесу та персональних прав працівників існують, потрібно лише про їх знати та вміти використовувати на практиці.