Импортозамещение на фармацевтическом рынке России и Украины: способы реагирования иностранных компаний

Баранович Мария, юрист ЮК "Правовой Альянс"

Як свідчить практика, великі міжнародні фармацевтичні компанії не залишаються осторонь змін державної політики в напрямку імпортозаміщення в Росії та Україні, та вживають заходи з метою утримання та зміцнення своїх позицій на споживчому ринку цих держав. Спостерігається загальна тенденція щодо скорочення виробничих потужностей в Європі та перенесення їх в країни, що розвиваються, в тому числі і держави СНД. Прикладом можуть слугувати заходи, вжиті деякими іноземними виробниками щодо заміщення імпортних лікарських засобів на вироблені в Росії чи Україні. Зокрема, такі великі міжнародні виробники фармацевтичних засобів, як: Nycomed, Sanofi-Aventis, Gedeon Richter, Polpharma, KRKA, STADA CIS, Servier вже почали активно розміщувати свої підприємства на території Росії, а деякі з них планують розгорнути своє виробництво і в Україні.

1. Російська Федерація.

В Росії останнім часом змінились основні пріоритети компаній щодо створення виробництв «з нуля». Раніше в Росії будували в основному підприємства «пакувального» виробництва, на яких лише фасували та маркували завезені в країну таблетки та розчини. Однак це не сприяло розвитку інноваційного фармацевтичного бізнесу, передачі технологій та навчанню персоналу. Нараі Росія фактично змінила правила гри, оголосивши, що преференції будуть отримувати російські виробники, до яких належать лише ті компанії, які здійснюють виробництво повного циклу. Таку зміну довелося брати до уваги іноземним компанім, які прагнули завоювати частину російського ринку.

Ще у 2009 році компанія Nycomed заявляла про свої наміри протягом наступних 5 років інвестувати 65–75 млн. євро у будівництво нового заводу в Російській Федерації, який повинен виробляти лікарські засоби для ринку країн СНД. Початок будівництва сучасного фармацевтичного заводу в Росії було заплановано на 2010 р., а початок виробництва лікарських засобів в рідких та твердих формах – на 2014 р. Так, в червні 2010 року було розпочато будівництво даного заводу. Враховуючи те, що у березні 2011 року було завершене будівництво зовнішнього контуру заводу, Nycomed сподівається розпочати випуск готової продукції на заводі в 2013 р., а не в 2014 р., як раніше планувалось. Завод буде спеціалізуватися на виробництві стерильних розчинів та високоякісних генериків.

Наприкінці 2010 року компанія Novartis підписала з урядом Санкт-Петербургу меморандум про наміри інвестувати у будівництво виробничого підприємства повного циклу. Обсяг інвестицій протягом 5 років складатиме 500 млн. доларів.

Компанія AstraZeneca почала будівництво заводу з виробництва ліків проти багатьох соціально важливих захворювань: серцево-судинних, онкологічних, психіатричних, респіраторних. На першій стадії буде створено пакувальне виробництво, а вже до 2015 року завод буде здійснювати повний цикл виробництва. Компанія планує зробити масштабні інвестиції в розвиток російського фармацевтичного сектору: як у виробництво, так і в наукові дослідження.

Планують створити своє виробництво в Росії і такі компанії, як Berlin-Chemie та Novo Nordisk. Зокрема, компанія Novo Nordisk має намір побудувати високотехнологічний завод із загальним обсягом інвестицій близько 100 млн. доларів для виробництва сучасних інсулінів. На підприємстві буде здійснюватися приготування із активної субстанції, заповнення картриджів, а також виробництво одноразових ін’єкційних систем.

У квітні 2010 р. французька компанія Sanofi-Aventis уклала угоду про купівлю інсулінового заводу в Росії у польської Bioton Vostok. Тепер Sanofi-Aventis належить 51% в ЗАТ «Санофі-Авентіс Восток», яке є власником заводу. Sanofi-Aventis не виключає в подальшому можливості збільшення свої частки у праві власності на завод. До речі, з вересня 2010 р. завод запустив лінію з упакування, при цьому субстанція постачається з Німеччини. Повний цикл виробництва (крім виробництва фармацевтичної субстанції) планується розпочати у 2012 р. Крім того, на заводі буде розпочато упакування онкологічних препаратів. До того ж, в Росії Sanofi-Aventis вже практикує виробництво вакцини на державних підприємствах.

Компанія Roche підписала з російським Центром високих технологій «ХімРар» договір про передачу прав на використання ліцензій, знань та технологій, при цьому «ХімРар» отримав право на розробку нових потенційних лікарських засобів проти СНІДу.

Компанія Pfizer уклала з біофармацевтичною компанією НВО "Петровакс Фарм" договір, за умовами якого передає технології виробництва повного циклу. Згідно договору пневмококова вакцина компанії Pfizer буде вироблятися на заводі російської компанії в Московській області.

Компанія GlaxoSmithKline та російський виробник лікарських засобів "Біннофарм" (АФК "Система") оголосили про створення стратегічного альянсу з метою організації виробництва низки вакцин в Росії. Згідно договору GlaxoSmithKline забезпечить передання технологій, аудит виробничих процесів та навчання персоналу з метою передання компанії "Біннофарм" технології виробництва інноваційних вакцин відповідно до міжнародних стандартів якості GMP.

Індійська фармацевтична компанія Lupin Pharmaceuticals Inc. розглянула можливість інвестування до 50 млн. дол. США в будівництво заводу в Росії до 2014 року. Як очікується, новий завод буде виробляти в основному протитуберкульозні засоби, галенові лікарські засоби та антибіотики класу цефалоспоринів. Значна частина продукції майбутнього заводу будуть закуповуватися урядом Росії для поставок в лікарні та інші медичні заклади. Російські аналітики вважають, що будівництво власного заводу дозволить компаніх отримати преференції для своєї продукції під час державних тендерів, так як іноземні фармацевтичні компанії, які вже мають виробництво в Росії, зможуть продавати свої ліки з 15 % націнкою. До речі, в компанії Lupin Pharmaceuticals Inc. вже є контрактне виробництво в Москві на основі заводу ЗАТ «Московська фармацевтична фабрика» («Мосфарма»).

Підсумовуючи, в Росії іноземні фармацевтичні компанії обирають різні стратегії локалізації в умовах державної політики імпортозаміщення, а саме:

1. Будівництво власних заводів, перш за все - для упакування ліків (остання стадія виробництва), а згодом - повного циклу їх виробництва (окрім основної діючої речовини);
2. Придбання вже існуючих заводів з метою їх оновлення відповідно до правил GMP ("належної виробничої практики"), з передачею своїх передових технологій та навчання персоналу;
3. Передання прав інтелектуальної власності;
4. Передання технологій виробництва повного циклу;
5. Створення стратегічного альянсу з метою організації виробництва.

2. Україна.

У листопаді 2007 року велика болгарська фармацевтична компанія Sopharma купила 74,1383% акцій українського фармацевтичного виробника ВАТ «Вітаміни» (Умань, Черкаська обл.), який має власні виробничі потужності, приблизно за 10 млн. доларів США. А через рік, наприкінці 2008 року, компанія Sopharma стала власником 99,5587% акцій ВАТ "Вітаміни".

Варто зазначити, що в Україні «з нуля» вже було побудовано два фармацевтичних підприємства – НВОКЦ «Макс Велл» в Борисполі та ТОВ «Кусум Фарма» в Сумах.

Зокрема, спільне українсько-індійське підприємство ТОВ «Кусум Фарм» (Kusum Pharm) спроектувало та побудувало «з нуля» у відповідності з сучасними стандартами новин завод в м. Суми. При цьому, загальна площа заводу – 5,4 га. Будівництво заводу було розпочато в 2005 році після придбання об’єкта незавершеного будівництва, а у серпні 2009 року завод було введено в експлуатацію. На заводі встановлено сучасне обладнання для випуску препаратів у вигляді твердих і рідких лікарських форм, а також сучасне пакувальне обладнання. На цьому заводі виробляються преперати-генерики: кардіологічні препарати, гастроентерологічні препарати, протизапальні, жарознижувальні, відхаркувальні, а також препарати для педіатричної практики у вигляді сиропів і суспензій. Продукція заводу ТОВ «Кусум Фарм» в основному орієнтована на ринок України та країн СНД.

Наприкінці 2010 року ще одна індійська фармацевтична компанія Геном (Genom Biotech) вирішила налагодити виробництво лікарських засобів в Україні та почала пошук земельної ділянки під будівництво майбутнього заводу в Сумській області. Як підтвердив губернатор Сумщини, представники компанії вже проводили переговори з адміністрацією щодо виділення земельної ділянки. Індійська компанія зацікавлена в отриманні 5 га землі для будівництва своїх виробничих потужностей. На даний момент компанія Геном працює через своє представництво та постачає в Україну такі популярні лікарські засоби, як Колдфлю, Сіган, Метрозол, що виробляються на заводі компанії в Індії. На думку експертів, налагоджування фармацевтичного виробництва в Україні може стати для індійської компанії успішним, з точки зору логістики, відправним пунктом для подальших експортних поставок. Зокрема, вироблені в Україні лікарські засоби, можуть постачатися в країни СНД, ЄС, Азії та ринки Латинської Америки.

Як зазначають експерти, важко оцінити загальну вартість проекту з будівництва фармацевтичного заводу в Україні, оскільки ціна залежить від індивідуальних особливостей кожного проекту. Для порівняння: будівництво проекту Макс-Велл (Max-Well) під Києвом (науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр, складався із заводу та клініки) в 2008 році коштував 100 млн. доларів США. Водночас інвестиції в проект будівництва фармацевтичного заводу Кусум Фарм склали близько 20 млн. доларів США.

Цікавим прикладом може слугувати стратегія у зв’язку зі змінами умов ринку, яку обрала угорська фармацевтична компанія «Гедеон Ріхтер». Зокрема, після розпаду СРСР, втративши основний ринок збуту, компанія розвинула мережу регіональних представників в Україні, а згодом відкрила своє представництво. Крім того, було створено спільне українсько-угорське підприємство «Гедеон Ріхтер – Укрфарм», яке має регіональні відділення та склади практично в усіх обласних центрах України. Згодом компанія «Гедеон Ріхтер» вирішила побудувати фармацевтичний завод (в смт. Вишневе Київської області), в будівництво якого було заплановано інвестувати 20 млн. доларів США. На даний час в м. Вишневому вже побудований фармацевтичний цех та закуплено упакувальне обладнання провідних європейських фірм. Площа нового цеху, який розташований на викупленій території колишнього ВАТ «Київоблфармація», складає 3,5 тис. кв. м. Першим етапом виробництва запланована була саме стадія фасування та упакування ліків, ввезених in bulk із заводу в Будапешті, а наступним етапом буде повний цикл виробництва з метою поставки лікарських засобів на ринок як України, так і інших країн СНД.

Що стосується американської компанії MaxWell Bіocorporatіon Llc, то у 2008 році вона відкрила свій науково-виробничий онкологічний та кардіологічний центр в Борисполі під Києвом. Проект компанії з будівництва центра, який включав і фармацевтичний завод, був найбільшим в Україні за масштабом здійснених інвестицій. Інвестори планували виробляти на заводі у Борисполі імунобіологічні лікарські засоби – генерики, а також вивести на український ринок принципово нові для держав СНД ін’єкційні засоби. На заводі вже було розпочато виробництво біологічно активних добавок, в тому числі так званих хондропротекторів, спрямованих на покращення еластичності м’язів та сухожиль. Однак у зв’язку із внутрішніми проблемами компанії, яка працювала на казахстанському капіталі, проект не було доведено до успішного кінця. У 2010 р. завод «Макс-Велл» вирішено продати харківській компанії «Здоров’я».

У 2010 році підрозділ Sanofi Pasteur, який входить в Sanofi-Aventis Group, почав переговори з компанією Max-well щодо відкриття спільного виробництва вакцин на основі потужностей заводу в Борисполі Київської області. Планувалося спочатку здійснювати лише кінцеву стадію виробництва та упакування.

На даний час такі іноземні фармацевтичні компанії, як Sanofi-Aventis, Glaxo­SmithKline вже налагодили виробництво деяких своїх лікарських засобів на потужностях українських підприємств.

Водночас зазнала змін і стратегія компанії Nycomed стосовно українського ринку. Якщо раніше компанія лише продавала в Україні лікарські засоби, то тепер планує їх тут виробляти. Як стверджує директор ТОВ «Нікомед-Україна» Євген Заіка, для іноземного інвестора, який має завод в Росії, часто є раціональним прийняття рішення побудувати виробниче підприємство і в Україні. Оскільки таке рішення допоможе диверсифікувати політичні та економічні ризики. Наприклад, в Білорусії при імпорті лікарських засобів із Росії стягується ПДВ в розмірі 20 % , з ЄС – імпортний податок 10%, а з України не потрібно платити ні ПДВ, ані імпортний податок. Тому компанія Нікомед серйозно розглядає питання інвестування в Україну або у вигляді купівлі існуючого підприємства, або у формі будівництва нового.

Нещодавно Nycomed оголосила про запуск нової схеми виробництва медичного препарату Актовегин, який протягом останнього часу мав найбільший попит. Згідно нововведення лікарський засіб в ампулах та флаконах буде постачатися в Україну з країни-виробника (Австрії), а вже на території України буде упаковуватись та проходити контроль якості на підприємстві Кусум Фарм в м. Суми. Представники компанії Nycomed стверджують, що локалізація виробництва лікарського засобу Актовегин на заводі Кусум Фарм є лише початком глобального проекту розвитку виробничих потужностей в Україні. До речі, у компанії вже є 16 заводів в 13 країнах світу. На даний час Nycomed здійснює комплексну оцінку можливості будівництва власного високотехнологічного виробництва в Україні, рішення стосовно якого може бути прийняте вже восени 2011 року.

Крім того, перспективним видається ринок України і для інших іноземних компаній. канадська компаніяApotex має намір поступово збільшити свою присутність на фармацевтичному ринку України та у 2011 році відкрити представництво в Києві. Компанія планує розглянути питання про прямі інвестиції у виробництво в Україні після отримання більшого досвіду роботи в Україні.

Отже, в Україні іноземні фармацевтичні компанії лише в процесі визначення своєї стратегії поводження в умовах державної політики у сфері імпортозаміщення. З огляду на тенденції розвитку фармацевтичного ринку України можна виділити такі можливі шляхи оптимізації ведення бізнесу для іноземних компаній, як: контрактне виробництво лікарських засобів в Україні; застосування лише кінцевої стадії виробництва; співробітництво з національним виробником; придбання в Україні заводу для виробництва ліків; будівництво нових виробничих потужностей в Україні тощо.