Коментар до проекту наказу МОЗ України «Про затвердження гігієнічних вимог до дієтичних добавок»

Янєв Олександр, юрист ЮК «Правовий Альянс»

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Гігієнічних вимог до дієтичних добавок» (далі – Проект) розроблено на виконання вимог підпункту 89.1.16. підпункту 89.1. пункту 89 розділу VI Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року № 128 з урахуванням Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2002/46/ЄС від 10 червня 2002 року.

Метою прийняття цього документу є встановлення Гігієнічних вимог до продуктів дієтичних добавок з урахуванням Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС 2002/46/ЄС від 10 червня 2002 року.

Окрім цього, Проектом також встановлюються вимоги до маркування та реклами дієтичних добавок, а також зазначаються вітаміни і мінерали та їх форми, дозволені до використання у виробництві дієтичних добавок.

У відповідності до статті 1 Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» (далі – Закон) дієтична добавка це вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав'яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі пігулок, таблеток, порошків, що приймаються перорально разом з їжею або додаються до їжі в межах фізіологічних норм, для додаткового порівняно із звичайним харчуванням вживання цих речовин; дієтичні добавки також містять або включають різні речовини або суміші речовин, у тому числі протеїн, вуглеводи, амінокислоти, їстівні масла та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, що вважаються необхідними або корисними для харчування та загального здоров'я людини.

Як зазначається в ст. 3 Закону держава забезпечує безпечність та якість харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах, шляхом:

• встановлення обов'язкових параметрів безпечності для харчових продуктів;
• встановлення мінімальних специфікацій якості харчових продуктів у технічних регламентах;
• встановлення санітарних заходів і ветеринарно-санітарних вимог для потужностей (об'єктів) та осіб, які зайняті у процесі виробництва, продажу (постачання), зберігання (експонування) харчових продуктів;
• забезпечення безпечності нових харчових продуктів для споживання людьми до початку їх обігу в Україні;
• встановлення стандартів для харчових продуктів з метою їх ідентифікації;
• забезпечення наявності у харчових продуктах для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктах і дієтичних добавках заявлених особливих характеристик та їх безпечності для споживання людьми, зокрема особами, які мають особливі дієтичні потреби;
• інформування та підвищення обізнаності виробників, продавців (постачальників) і споживачів стосовно безпечності харчових продуктів та належної виробничої практики;
• встановлення вимог щодо знань та умінь відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
• встановлення вимог щодо стану здоров'я відповідального персоналу виробників, продавців (постачальників);
• участі у роботі відповідних міжнародних організацій, які встановлюють санітарні заходи та стандарти харчових продуктів на регіональному і світовому рівнях;
• здійснення державного контролю на потужностях (об'єктах), де виробляються та переробляються продукти, що становлять значний ризик для здоров'я і життя людей;
• здійснення державного нагляду з метою перевірки виконання виробниками та продавцями (постачальниками) об'єктів санітарних заходів вимог цього Закону;
• виявлення порушень цього Закону та здійснення необхідних заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не виконують положення цього Закону.

Таким чином, гігієнічні вимоги, як документ, яким установлюються обов’язкові параметри безпечності, є одним з кроків щодо забезпечення державою безпечності та якості харчових продуктів з метою захисту життя і здоров'я населення від шкідливих факторів, які можуть бути присутніми у харчових продуктах.

Попри це, зазначений Проект має ряд недоліків, які, на наш погляд, мають бути усунуті.

По-перше, в Проекті наявні відсилочні норми на законодавство Європейського Союзу та нормативні акти міжнародних організацій, які мають застосовуватися за відсутності відповідного правового регулювання в Україні. Так, наприклад, в п. 3.3 Проекту зазначається, що критерії чистоти для поживних речовин, що використовуються для виробництва дієтичних добавок, в тому числі – визначених Додатком 2 цих Гігієнічних вимог, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, а у разі їх відсутності – положенням документів відповідних міжнародних організацій, Міжнародної Фармакопеї та/або законодавства Європейського Союзу. На наш погляд, подібна імплементація норм міжнародного права є некоректною та протирічить закріпленому в Основному Законі України принципу верховенства права.

По-друге, необхідно враховувати, що Гігієнічні вимоги – це санітарно-епідеміологічний норматив, в якому, перш за все, має бути закріплено припустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує фактор середовища життєдіяльності за медичними критеріями (параметрами) його безпечності для здоров'я людини та здоров'я майбутніх поколінь, а також стан здоров'я населення за критеріями захворюваності, розповсюджуваності хвороб, фізичного розвитку, імунітету тощо. Тому положення Проекту, якими регламентуються питання маркування та реклами дієтичних добавок доцільно виключити з цього Проекту та ініціювати відповідні зміни, зокрема до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», Закону України «Про рекламу», а також до Технічний регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487. Тим більше, такий підхід сприятиме уніфікації рекламного законодавства України.

Прагнення держави забезпечити споживачів якісними та безпечними харчовими продуктами шляхом розроблення та прийняття відповідних нормативних актів, безумовно, заслуговує поваги. Попри це, вкрай важливо, щоб такі акти були добре виваженими, чіткими та зрозумілими.

Нагадаємо, що наразі у Верховній Раді України розглядаються зокрема, законопроекти (№ 3102 від 20.08.2013 та № 3102-1 від 05.09.2013), у разі прийняття якогось з них з’явиться фактично нова редакція Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів».