Щеглов Євген, старший юрист ЮК «Правовий Альянс»
Запитання читача. На підприємстві планується скорочення. Всіх працівників, яких плануємо скорочувати вже повідомили. Проте за декілька днів до скорочення один з працівників пішов на лікарняний, тому не знаю, чи маю я право його звільнити.А також порадьте, що робити з працівником, який знаходиться у відпустці та перебуває за кордоном. Він досі не повідомлений про майбутнє скорочення.
Галина Лісниківська, м. Київ
Звільнення працівників в зв’язку із скороченням кваліфікується відповідно до ч. 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та є розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до абзацу 11 даної статті, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення, в зв’язку з нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Законодавством визначено, що тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи. Тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності (Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом МОЗ України від 9 квітня 2008 р. N 189).
Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, тобто, в період тимчасової непрацездатності, заборонене законодавством, окрім випадків, коли такий працівник не з'являвся на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні.
Працівник може бути звільнений у перший робочий день після закінчення його непрацездатності.
Як зазначалося вище, стаття 40 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) встановлює заборону щодо звільнення працівника у період перебування у відпустці.
Разом з тим, в абзаці 1 статті 49-2 Кодексу зазначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. В даному випадку, персонально повідомити особу належним чином рекомендовано шляхом ознайомлення в письмовій формі, під розписку.
Оскільки, працівник знаходиться за кордоном та повідомити його персонально не має можливості, він має бути повідомлений про таке скорочення одразу після виходу на роботу та звільнений не раніше ніж через два місяці.
Подія присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України на шляху до євроінтеграції.
Покращення доступу населення України до безпечних та доступних лікарських засобів є одним із пріоритетів Уряду країни. Проєкт SAFEMed (2017-2025) підтримав такі зусилля через застосування найкращих практик вдосконалення системи охорони здоров’я.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.