Коментар щодо Проекту Закону України "Про новітні харчові продукти"

Ігор Солонина, молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Проект Закону України «Про новітні харчові продукти» (далі – Законопроект), що зареєстрований в ВРУ 17.07.2012 р. під № 11008 має ряд недоліків, які потребують доопрацювання та узгодження з чинним законодавством, зокрема серед основних:

1. Законопроект виводить з під сфери своєї дії новітні харчові продукти, які вміщують, складаються та виробляються з генетично модифікованих організмів, при цьому державна реєстрація таких продуктів ні Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» ні іншими нормативно-правовими актами не передбачена. Фактично, продукти, що містять генетично модифіковані організми на даний час залишаються звільненими від державної реєстрації та можуть вільно розповсюджуватися в торгових точках на території України;
2. Неврегульованим залишається питання, яким чином суб’єкти господарювання, які не реєстрували новітні продукти харчування, можуть підтвердити його реєстрацію. Законопроект не містить будь-якого порядку отримання витягу, підтвердження, виписки чи будь-яким іншим чином інформації з державного реєстру. Іншими словами, у суб’єктів господарювання, які реалізовують такий продукт, за умови, що Законопроект буде прийнято в існуючій редакції, не буде документів, що підтверджують таку реєстрацію. Це може викликати серйозні проблеми для операторів ринку, що розповсюджують новітні харчові продукти щодо просування на ринку своєї продукції чи товару;
3. Занепокоєння викликає і невизначеність механізму, за яким суб’єкти, які в «результаті отримання нової інформації або переоцінки існуючої» за логікою речей повинні проінформувати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (далі – Центральний орган) про наявність достатніх підстав вважати, що використання новітнього харчового продукту чи інгредієнта може створювати загрозу здоров’ю громадян або навколишньому природному середовищу, однак, механізм інформування цими суб’єктами Центрального органу Законопроектом не передбачено.
4. Більше того, перелік таких суб’єктів широкий та невизначений. Так поряд з Центральним органом, заявником і науковою установою, Законопроект відносить і «будь-який інший заінтересований орган». Що це за органи незрозуміло. І це може створити передумови для зловживання своїм правом невизначеного кола осіб, в тому числі – створення передумов для недобросовісної конкуренції, шляхом використання «інших заінтересованих органів» у своїх корисних цілях для перешкоджання нормальній роботі конкурента. Адже, Центральний орган при достатніх для того підставах має право припинити або заборонити реалізацію новітнього харчового продукту чи інгредієнта і вивчати отриману інформацію на протязі 180 календарних днів.
5. Законопроектом не передбачено, яким чином та способом будуть надіслані операторам ринку рішення Центрального органу про виключення новітнього харчового продукту чи інгредієнта з державного реєстру. Більше того, не зазначено, в який строк мають надсилатися такі рішення з дня їх прийняття. Також невідомо, яким чином Центральний орган буде знати, якому оператору ринку, що розповсюджує новітній продукт чи інгредієнт слід направити рішення, так як реєстру операторів ринку, в якому б зазначалося, обіг якого саме новітнього харчового продукту чи інгредієнта здійснює такий оператор – не існує.

В цілому, ідея прийняття даного Законопроекту є позитивною, але необхідно більш виважено та розумно підходити до питання врегулювання безпечності харчових продуктів. Окрім того, якщо ж даний Законопроект виводить з під своєї сфери дії новітні харчові продукти, які вміщують, складаються та виробляються з генетично модифікованих організмів, то необхідно в обов’язковому порядку розробити окремий законопроект, який би врегулював обіг даної категорії харчових продуктів.