Коментар щодо виконавчих органів юридичних осіб

Ганжа Олександр, юрист ЮК «Правовий Альянс»

Ганжа Олександр, юрист ЮК «Правовий Альянс»

Законопроектом № 10312 пропонувалося введення механізму передачі за договором повноважень виконавчого органу товариства іншому товариству. Чи дійсно існує реальна потреба в запропонованому проектом механізмі та чим він може бути цікавий для бізнесу.

Загалом прийняття норм у сфері корпоративного права, які б дозволяли застосовувати поширене у світі регулювання до відносин в Україні займає досить багато часу. Тож до розгляду вказаного законопроекту, напевно, ще повернуться, а поки його знято з розгляду. В разі повернення до розгляду цього законопроекту в Україні може запрацювати механізм, відповідно до якого можна буде передавати повноваження виконавчого органу юридичної особи іншій юридичній особі.

Сам механізм передачі функцій управління юридичною особою іншій компанії є прогресивним та вже досить давно поширеним в світі. Проте, на відміну від європейських країн, де залучення до управління бізнесом сторонньої професійної керуючої компанії є звичайною практикою, в Україні найвірогідніше керуюча компанія може бути використана здебільшого задля оптимізації багаторівневих холдингових структур. Зокрема, швидше за все, повноваження виконавчого органу будуть передаватись лише підконтрольним керуючим компаніям в рамках однієї групи. Це дозволить здійснювати фактичне централізоване управління всіма компаніями в групі, оминаючи проміжні ланки між холдингом та операційними компаніями, та зосередити менеджмент групи в рамках керуючої компанії. Залучення сторонньої керуючої компанії також видається перспективним, адже за таких умов між юридичними особами не виникатиме відносин підпорядкування характерних для материнської та дочірньої компаній. При цьому, в ідеалі, законом має бути чітко відпрацьований механізм відповідальності керуючої компанії перед керованою компанією та третіми особами.

Поширена в світі модель передачі управління юридичною особою керуючій особі, вказана в законопроекті, на мій погляд, набула деяких консервативних обмежень. Зокрема, передавати повноваження дозволяється тільки окремим видам товариств (на відміну, наприклад, від практики сусідніх країн, де вказані повноваження можуть передаватись також і фізичним особам-підприємцям), встановлено необґрунтовано високий розмір мінімального статутного капіталу та обмеження щодо резидентності таких осіб. Також не було врегульовано питання щодо підтвердження повноважень виконавчого органу для третіх осіб, оскільки укладення договору з керуючою особою та зміна виконавчого органу таким чином ніде не фіксується в реєстрах.

Вказаний законопроект може бути цікавий не лише з точки зору корпоративного управління, а й з точки зору можливості оптимізації оподаткування. В разі якщо законопроект не зазнає в подальшому суттєвих змін в цьому плані, то бізнес отримає можливість відносити на затрати оплату послуг керуючої компанії. Однак наразі ще зарано розраховувати на якусь конкретику з цього приводу, оскільки питання щодо оподаткування в законопроекті не було врегульоване.