Савчук Віталій, Старший юрист ЮК «Правовий Альянс»
Велика кількість товарів, вироблені «резидентами Криму», ризикують стати далі від полиць магазинів, особливо російських. А здавалося, повинні були стати ближче.
Якби Гришка Распутін жив у наш час, він гіпотетично ризикував би залишитися без мадери тільки тому, що його улюблений напій виробляється кримським винним заводом під торговою маркою Массандра, а Крим фактично став підпорядкований російській юрисдикції. Распутін, звичайно, вжив би свій державний вплив, щоб вирішити проблему хоча б заради мадери. Нашого сучасника, набагато більш впливового, але зі схожим прізвищем, вже просять зробити те ж саме. Президенту Росії направляють листи з проханням дозволити, мабуть, найбільш цікаву проблему XXI століття в сфері інтелектуальної власності.
Вся справа в тому, що права інтелектуальної власності, наприклад, на торговельну марку, мають територіальну ознаку - вони діють на території тільки тієї держави, в якому сталася реєстрація такого знака. Переважна більшість торгових марок, що належать «резидентам Криму» (для спрощення мови використовуємо цей умовний термін для компаній і жителів півострова), зареєстровано за законодавством України, а значить, такі бренди захищені тільки українським законодавством. У нових кримських реаліях, як ми розуміємо, воно мало кому допоможе.
Звичайно, для самих великих брендів Криму (особливо, виробників спиртного) проблеми не існує - багато з них давно представлені і захищені на російському ринку. У той же час залишаються тисячі суб'єктів у Криму, які тепер визнані резидентами Росії, і вони з подивом виявляють, що в «власному» державі їхні торгові марки не мають жодної правової захистом. Уявіть, ви роками розкручували бренд, щоб одного дня довідатися, що в «вашій» країні такого бренду зовсім немає.
У зв'язку з прийняттям до складу Росії ще одного суб'єкта ніхто не змінюватиме вибудувану за роки систему федерального регулювання. Тим більше, що привілеї для торгових марок «резидентів Криму» неминуче призведуть до обмеження прав російських правовласників. Тобто, централізованого рішення всіх проблем «оптом» очікувати не слід. А порятунок потопаючих, ймовірно, традиційно буде справою їхніх власних рук.
Компромісне рішення
У кращому випадку таким суб'єктам необхідно знову зареєструвати свої знаки для товарів і послуг, тепер уже подаючи заяви в Роспатент. Проблема посилюється тим, що в Росії ті ж торгові марки цілком можливо вже тривалий час належать іншим особам. Це загрожує цілим рядом ускладнень:
Деякі виробники можуть вирішити, що чутки про загибель їхніх брендів сильно перебільшені. Оскільки експансія на російський ринок могла і не входити в їх плани, можна продовжувати поставки в Україну, не побоюючись ускладнень, вирішать вони. Але не тут-то було: поставка товару з Криму в Україну є експортом у розумінні російського законодавства, а експорт брендованого товару (як і виробництво) є одним із способів використання торгової марки. Якщо ідентична кримської торгова марка вже зареєстрована в Росії, резидент Криму може безперешкодно її використовувати, тільки перенісши виробництво на основну частину України.
Резидент Криму може намагатися апелювати до того, що він першим почав використовувати спірну торговельну марку, - виникає так зване право попереднього. Однак і цей варіант видається сумнівним, адже неясно, справедливо визнавати в Росії першість кримської торговельної марки чи ні. Адже фактично її використання почалося на території, яка раніше не вважалася російської. Але навіть і успіх цієї затії не дозволить правовласнику розвивати бізнес під спірним брендом, адже право попереднього дуже обмежує свободу дії суб'єкта щодо можливості використовувати або розпоряджатися тим чи іншим знаком.
Почати захист кримського бренду на території Росії варто з негайною перевірки відповідних російських баз даних на предмет наявності в них об'єктів, аналогічних об'єктах «резидентів Криму». Виходячи з отриманих результатів, слід або реєструвати такі бренди в Росії, або виявити правовласника та ініціювати з ним переговорний процес.
Подія присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України на шляху до євроінтеграції.
Покращення доступу населення України до безпечних та доступних лікарських засобів є одним із пріоритетів Уряду країни. Проєкт SAFEMed (2017-2025) підтримав такі зусилля через застосування найкращих практик вдосконалення системи охорони здоров’я.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.