Лікарям заборонили отримувати від фармкомпаній винагороду, зразки лікарських засобів, а також зазначати в рецепті виробника препарату

Андрій Горбатенко, Радник ЮК «Правовий Альянс»

04.07.2012 Верховною Радою України прийнято закон «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень під час провадження керівниками та працівниками лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів професійної діяльності» №10560 (надалі – Закон).

На даний момент остаточний текст прийнятого Закону не оприлюднено.Однак, ми можемо орієнтуватися (все ж з застереженнями щодо можливих редакційних правок) на текст, підготовлений до 2-го читання, оскільки згідно зі стенограмою засідання Верховної Ради його обговорення тривало 3 хвилини та жодних поправок не вносилося.

В першу чергу слід зазначити, що до другого читання Закон було значно покращено з точки зору нормотворчої техніки, однак певні неточності все ж таки залишилися.

Згідно з прийнятою редакцієюЗакону пропонується ввести обмеження щодо діяльності медичних та фармацевтичних працівників, не виділяючи окремо керівників та працівників лікувально-профілактичних закладів.

В порівнянні з першою редакцією законопроекту, в прийнятому Законі суттєво відредаговано положення, якимиобмежується можливість медичних та фармацевтичних працівників отримувати винагороду від фармацевтичних компаній та дистриб’юторів. В прийнятій редакції Закону відкинута концепція повної заборони на отримання такими категоріями осіб винагороди, натомість пропонується заборонити отримувати виключно неправомірну вигоду. Така нова норма є нейтральною та, загалом, не має змінити ситуацію на ринку, оскільки заборона отримання неправомірної вигоди вже встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Разом з тим, такий акцент безсумнівно спонукатиме медичних та фармацевтичних працівників бути обачнішими.

Дещо покращилася ситуація із забороною надання зразків продукції. Законодавець відійшов від концепції повної заборони на отримання зразків, визначивши, що медичним і фармацевтичним працівникам заборонено одержувати від виробників та дистриб’юторів лікарських засобів, виробів медичного призначення зразки лікарських засобів, вироби медичного призначення для використання у професійній діяльності (крім випадків, пов’язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення).

Тобто, лікарі та фармацевти можуть отримувати зразки лікарських засобів за умови, що такі зразки не будуть використовуватися лікарями у професійній діяльності (зокрема, передаватися пацієнтам, використовуватися при лікуванні пацієнтів). Крім того, слід пам’ятати, що законодавство не містить чіткого визначення «зразок продукції» і тим більше «зразок лікарського засобу». З огляду на це, застосування такого положення потребує додаткових офіційних роз’яснень.

Фактично не зазнало змін положення першої редакції законопроекту, що забороняє лікарям рекламувати лікарські засоби та вироби медичного призначення. До нього були внесені виключно «косметичні» зміни. Таким чином, згідно прийнятою редакцією лікарям та фармацевтам буде заборонено рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок). Відповідно, із вступом зазначеного положення в силу будь-які дії лікарів щодо передачі пацієнтам буклетів, листівок, інформаційних матеріалів, рекомендацій щодо певного лікарського засобу тощо можутьрозглядатися як порушення цього обмеження.

На наш погляд, зазначена норма є спірною, не кореспондується з нормами інших законів, та може викликати ряд проблем в ході її застосування. Слід окремо зазначити, що термін «рекламувати» чинним законодавством окремо не визначено, тож для розуміння цієї норми слід звертатися до визначення терміну «реклама».

Зокрема, відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України «Про рекламу», реклама –це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно ж до абзацу 17 цієї ж статті, споживачі реклами - невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама. Отже, рекламою є певна інформація, що спрямована на невизначене коло осіб. З огляду на це, інформація, яка надається лікарем пацієнту під час індивідуального візиту, не може розглядатися як реклама.

Водночас, до встановлення правозастосовної практики щодо цієї спірної норми,з огляду на загальний репресивний характер та ідеологію нових норм, лікарі несуть ризикпонести відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію або обіг фальсифікованих лікарських засобів», яким передбачається викладення у новій редакції в статті 442 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Нова редакція статті передбачає відповідальність за порушення обмежень, встановлених для працівників лікувально-профілактичних, фармацевтичних (аптечних) закладів та їх керівників, під час здійснення професійної діяльності, у вигляді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (5100 грн.) – за правопорушення вчинене вперше та однієї тисячі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20400 грн.) – за правопорушення вчинене повторно. Зазначений Закон прийнято Верховною Радою України 05.07.2012 .

Суттєво відрізняється прийнята редакція Закону від першої редакції законопроекту в частині норм, які передбачають заборону щодо надання неповної інформації про більш дешеві аналоги лікарських засобів. Згідно з прийнятою редакцією Закону відповідальність за ненадання повної інформації щодо лікарських засобів з такою ж діючою речовиною покладено виключно на фармацевтичних працівників. Більше того, відповідальність фармацевтичних працівників буде наставати виключно у випадках, коли така інформація не була надана на вимогу споживача.

У разі підписання Президентом України Закон вступить в силу з 1 серпня 2012.