Міжнародні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів. Бути чи не бути?

Олександр Бондар, радник ЮК "Правовий Альянс"

ЮРИСТ&ЗАКОН, № 6, лютий, 2019

Одним із важливих питань минулого року в сфері закупівель лікарських засобів та медичних виробів за бюджетні кошти стало продовження закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі. Попри публічну підтримку багатьох високопосадовців, в тому числі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, використання системи закупівлі ліків та медичних виробів через міжнародні організації, інтрига зберігалася майже до самого кінця 2018 року і була розвіяна лише з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”.

Нагадаємо, прикінцеві положення зазначеного закону були доповнені пунктами щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі”. Такі зміни передбачають продовження закупівель із залученням спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі, ще на один рік.

Засоби масової інформації миттєво підхопили новину з посиланням на лист Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я О.В. Богомолець, адресованого Голові Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, щодо можливого порушення вимог Регламенту Верховної Ради України при прийнятті таких змін. Наявність чи відсутність таких порушень - то питання іншого професійного обговорення.

Не зважаючи на деякі проблемні питання міжнародних закупівель (наприклад, значні строки поставки), такі закупівлі добре себе зарекомендували з точки зору відсутності корупційної складової. А дані з відкритих джерел свідчать про значну економію бюджетних коштів, що надає можливість закупити додаткові необхідні препарати та медичні вироби для пацієнтів. Тому, до моменту завершення реалізації реформи в сфері закупівель лікарських засобів та медичних виробів, продовження міжнародних закупівель здається цілком логічним кроком.

З огляду на зазначене, пропоную зосередитись на правових аспектах.

Крім вищезазначених законів, з метою продовження податкової пільги при здійсненні закупівель із залученням міжнародних спеціалізованих організацій були внесені зміни в деякі інші правові акти. Зокрема, були внесені зміни до Податкового кодексу України та продовжено строк до 31 грудня 2020 року, протягом якого застосовується звільнення від оподаткування податком на додану вартість, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі.

При цьому, як зазначено у Податковому кодексі України, перелік таких спеціалізованих організацій визначений Законом України "Про здійснення державних закупівель". Тобто замість посилання на Закон України “Про публічні закупівлі”, йдеться про закон, який втратив чинність ще у 2016 році.

Аналогічна проблема спостерігається в Порядку ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1153. Саме цим порядком визначений механізм отримання довідки для підтвердження звільнення від оподаткування податком на додану вартість вищезазначених операцій. Проте, вже у першому пункті цього Порядку зазначено, що він визначає особливості ввезення, постачання і цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, які закуповуються на підставі угод (договорів) із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України “Про здійснення державних закупівель”.

З огляду на зазначене, вбачаються можливі ризики реалізації механізму закупівель ліків та медичних виробів через міжнародні спеціалізовані організації в частині отримання зазначеної податкової пільги.

Крім того, існують певні ризики стосовно застосування спрощених процедур при здійсненні державної реєстрації лікарських засобів та їх ввезенні на територію України в рамках міжнародних закупівель. Зокрема, такі пільгові умови передбачені Законом України “Про лікарські засоби”. Однак у цьому законі визначено, що спрощенні процедури застосовуються у випадку здійснення закупівель спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, у значенні, наведеному у тому ж Законі України “Про здійснення державних закупівель”, який втратив чинність.

Більше того вказані спрощенні процедури застосовуються лише до 31 березня 2019 року. Тобто, не подовжений відповідний строк їх застосування.

У Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 р. № 376, передбачено, що “державну реєстрацію лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, здійснює МОЗ на підставі заяви та висновку Центру, складеного за результатами проведення у визначеному МОЗ порядку експертизи реєстраційних матеріалів щодо їх автентичності”. Проте зазначене положення застосовується лише до 31 березня 2019 року.

Ті ж проблемні питання виникають і в деяких інших правових актах, зокрема, в Технічних регламентах щодо медичних виробів.

ВИСНОВОК

Таким чином, з метою уникнення вищезазначених ризиків під час здійснення міжнародних закупівель лікарських засобів та медичних виробів вбачається необхідність у терміновому внесені змін до відповідних законів та підзаконних нормативно-правових актів. Міжнародним закупівлям лікарських засобів та медичних виробів бути, принаймні, ще один рік.

Зв’язатися з автором: Олександр Бондар, радник ЮК "Правовий Альянс", bondar@l-a.com.ua