Моніторинг державних закупівель: новели

Ілля Костін, Партнер ЮК «Правовий Альянс»

Леонід Шиловський, Медичний радник ЮК «Правовий Альянс»
Опубліковано: Аптека

31 серпня 2011 року на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) оприлюднено проект наказу Мінекономрозвитку «Про здійснення моніторингу державних закупівель». Даний проект був розроблений Мінекономрозвитку у зв’язку з прийняттям Закону України від 08.07.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель, набирає чинності 02.10.2011 року і яким унесено зміни до Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Даний проект передбачає надання Мінекономрозвитку – органу моніторингу – надзвичайно широких повноважень, які не передбачені чинним законодавством в сфері державних закупівель, зокрема нормативно-правовими актами вищого рівня дії - Законами України. Зокрема, згідно ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель», Мінекономрозвитку є спеціально уповноваженим органом для проведення державного регулювання та контролю у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом, а ст. 8 цього ж закону визначає функції Мінекономрозвитку в сфері здійснення державних закупівель та наголошує, що Антимонопольний комітет України – є органом оскарження антиконкурентних дії учасників державних закупівель. Цікаво, що пункт 3 частини 1 вищенаведеної ст. 8 визначає для Мінекономрозвитку таку функцію як моніторинг державних закупівель, сам закон тлумачення цього поняття не містить, а тому його трактовка в проекті носить більш нормотворчий характер, ніж це передбачається для акту органу виконавчої влади. Окремим листом від 21.12.2010 року № 3302-27/15114-07 Мінекономрозвитку надавало роз’яснення учасникам процедур закупівель (фізичним, юридичним особам), розпорядникам державних коштів (замовникам) та іншим заінтересованим особам щодо його функції з контролю за дотриманням законодавства замовниками у сфері закупівель. Зокрема зазначалось, що:

• контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель Мінекономрозвитку проводить відповідно до Порядку про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель1, який відзначає, що контроль здійснюється шляхом проведення планових перевірок відповідно до затвердженого річного плану їх проведення або позапланових перевірок шляхом витребування документів та/або інформації від замовника.
• основні функції Мінекономрозвитку визначено ст.. 8 Закону України «Про здійснення державних закупівель»
• враховуючи частину 2 ст.19 Конституції України, Мінекономрозвитку не має правових підстав для здійснення контрольних заходів, у тому числі перевірок в сфері державних закупівель, у зв'язку з невизначеністю в Законі цих функцій Мінекономрозвитку.

Важливою особливістю даного проекту є те, що він спрямований на перевірку діяльності замовників державних закупівель – тобто державних органів, установ, організацій, які є розпорядниками державних коштів і які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Пропонований Мінекономрозвитку проект наказу передбачає надати йому функції та повноваження, протилежні окресленим вище критеріям. Зокрема, згідно проекту моніторинг державних закупівель – це систематичне спостереження за станом здійснення замовниками державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності здійснення цих закупівель, який може здійснюватись у будь-який період, починаючи з планування і закінчуючи виконанням зобов’язань за договором, який передбачає придбання товарів, робіт чи послуг за державні кошти, укладеним за результатами відповідної процедури закупівель. Функції, якими Мінекономрозвитку хоче собі делегувати є наступними:

• моніторинг закупівель може здійснюватись як за обґрунтованим (наскільки обґрунтованим? Де критерії такої обґрунтованості?) зверненням замовника, так і за власною ініціативою (план моніторингу?)
• залежно від виду та періоду, в який здійснюється моніторинг закупівель, Мінекономрозвитку може перевірити:

• наявність підстав для застосування визначеної замовником процедури закупівлі;
• відповідність документів замовника вимогам законодавства у сфері державних закупівель;
• відповідність порядку проведення процедур закупівель вимогам законодавства у сфері державних закупівель;
• правомірність укладення договору, який передбачає придбання товарів, робіт чи послуг за державні кошти, без застосування норм законодавства у сфері державних закупівель;
• відповідність законодавству у сфері державних закупівель інших рішень, дій (бездіяльності) замовника, пов’язаних із здійсненням відповідної закупівлі та виконанням договору про закупівлю;
• провести аналіз ефективності здійснення закупівель (яким чином? за якими критеріями?)

Водночас, для бізнесу такий жорсткий контроль (= тиск) на розпорядників бюджетних коштів з боку Мінекономрозвитку буде мати досить чіткі наслідки – кількість додаткових документів, які необхідно буде подати в складі пропозиції конкурсних торгів та жорсткість при проведенні самих торгів значно зросте.

Цікаво, що пункт 2.6 проекту передбачає право Мінекономрозвитку звертатися до замовників, учасників, підприємств, установ, організацій, а також контролюючих органів, правоохоронних органів із письмовим запитом щодо отримання такої інформації або документів. А отже у випадку здійснення державних закупівель лікарських засобів або виробів медичного призначення є всі гарантії того, що в учасника (дистриб’ютора) можуть запитати договір, згідно якого він отримав товар від виробника. Небезпека цієї дії полягає в тому, що зазначений договір містить ціну товару і постачальницько-збутова надбавка (10% згідно постанови КМУ від 17.10.2008 року № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення») має бути в межах 10 % від зареєстрованої оптово-відпускної ціни, вимога про що встановлена абзацом 2 пункту 1 частини 1 постанови № 932. У випадку, якщо ціна товару в договорі є меншою, ніж зареєстрована (= внесена до державного реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення), то учасник торгів поставив предмет закупівлі з націнкою більше ніж 10%, а відтак – порушив вимоги законодавства про ціноутворення для лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Оригінальним підходом слід вважати здійснення моніторингу закупівлі за зверненням замовника, в процесі якого Мінекономрозвитку витребує в учасників договори або інші документи, які містять в собі комерційну таємницю… Безумовно, про комерційну таємницю або конфіденційність отриманих даних мова в проекті наказу не йде…

1 затверджений наказом Міністерства економічного розвитку від 30.01.2009 року N 63 «Про здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо державних закупівель»