Новый Таможенный кодекс Украины: что нового ждать фармацевтам?

Яна Карцева, юрист ЮК «Правовой Альянс»

Ще 3 жовтня 2011 року, народні депутати більшістю своїх голосів проголосували за ухвалення проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України» (надалі – «Закон»), який вступить в силу з 1 січня 2012 року. Однак, на сьогоднішній день, Закон ще не підписаний Президентом України, а 18 листопада 2011 року Верховною Радою України було прийнято редакційне уточнення до Проекту Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України». Однак, спробуємо проаналізувати текст проекту Закону щодо основні новел через призму діяльності фармацевтичних компаній.

Безумовно, даний Закон є довгоочікуваним і необхідним, в першу чергу тому, що він викладає діючий Митний кодекс України в новій редакції. Потреба в удосконаленні Митного кодексу України зумовлена необхідністю в приведенні у відповідність митного законодавства зі світовими стандартами, зокрема Генеральною угодою по тарифам і торгівлі 1994 року, в тому числі Угодою про застосування статті 7 ГАТТ 1994 року.Також, новий Митний кодекс України зібрав в собі положення, які раніше містилися в різних законах та підзаконних актах, що значно спрощуватиме пошук необхідного документа на виконання норми, закріпленої в кодексі.

Для фармацевтичної галузі, яка досить активно розвивається, внесені зміни до Митного кодексу України є швидше позитивними та прогресивними, що дозволить спростити митні процедури, з якими, на жаль, нерідко стикаються фармацевтичні компанії-імпортери.

Безумовно важливою новацією нового Митного кодексу України є спрощення процедури декларування товарів.

По-перше,новий Митний кодекс України по-новому визначив поняття «декларанта», що тепер означатиме«особу, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування».Нагадаємо, що відповідно до чинної редакції декларантом є «юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України». Разом з цим, новою редакцією кодексу значно розширено перелік осіб, які вважаються декларантами. Так, декларантами з числа резидентів єрезидент, яким або від імені якого укладено зовнішньоекономічну угоду на підставі якого здійснюється переміщення товарів, або в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені. В свою чергу, декларантами з числанерезидентів вважаються представництва іноземних фірм щодо товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, увезених для власних потреб таких представництв, іноземні перевізники щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом, а також в інших випадках, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

По-друге, варто звернути увагу на скорочення часових нормативів митного оформлення з «як правило, протягом однієї доби»до 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів. При цьому, встановлений виключний перелік підстав, за яких час на митне оформлення може бути перевищений.

По-третє, заслуговує уваги новація щодо надання декларанту права здійснювати митне оформлення товарів у будь-якому митному органі. Зважаючи на те, що на даний час митне оформлення здійснюється за місцем державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності або шляхом процедури погодження зміни місця митного оформлення, такі зміни дозволять мінімізувати формальності, пов’язані з отриманням дозволу на оформлення товарів митному органі поза місцем реєстрації.

По-четверте, надзвичайно важливим є скорочення переліку документів, які додаються до митної декларації. Відтак, встановлено, що разом з митною декларацією подається тільки рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та декларації митної вартості, у випадках, встановлених кодексом. Вся інша важлива інформація (торгівельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах), код товару за УКТЗЕД, митна вартість товарів та метод її визначення та ін.) зазначається в митній декларації. При чому, новим Митним кодексом України передбачено виключний перелік такої інформації та встановлено, що митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації відомостей, відмінних від зазначених у такому переліку.Нагадаємо, що відповідно до чинного Митного кодексу України, подання митної декларації повинно супроводжуватисянаданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. З огляду на зазначені зміни, це дозволить не надавати митному органі відповідні документи та чітко прослідкувати за неможливістю зловживання з боку митного органу щодо запитуваної інформації та вимагання непередбачених документів для оформлення.

Варто також зазначити, що новим Митним кодексом України, як і чинним кодексом передбачено, що декларація митної вартості подається декларантом за власним бажанням. Однак, відповідно до запропонованих змін значно скорочено випадки, коли така декларація подається в обов’язковому порядку, зокрема, за новим порядком декларація митної вартості обов’язково подається у випадку якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (в т.ч. комісійні та брокерська винагорода, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів) і якщо вони не включалися до ціни, а також у випадку, коли покупець та продавець пов’язані між собою. Крім того, незважаючи на вищенаведене, декларація митної вартості не подається, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

Варто зазначити, що відповідно до чинного законодавства, декларація митної вартості подається обов'язково у разі коли покупець та продавець пов'язані між собою; коли покупець сплачує прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів роялті та ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті; сплати відповідної частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання на митній території України оцінюваних товарів, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця. Таким чином, запропоновані зміни закріплюють чіткий перелік і виправдані підстави обов’язкового подання декларації митної вартості.

Крім того, заслуговує уваги і той факт, що новим Митним кодексом України як основним методом визначення митної вартості є метод за ціною договору, при чому, перехід на інші методи чітко регламентовано.

По-п’яте, новим Митним кодексом України закріпленнічіткі підстави для відмови у митному оформленні та обов´язки митниці надати вичерпні роз´яснення.Зокрема встановлено, що митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених кодексом; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених кодексом. Відтак, існуватимуть обґрунтовані підстави для відмови у митному оформлені, що дозволить контролювати можливі зловживання з боку митного органу. Крім того, важливо зазначити, що кожна відмова у прийнятті митної декларації оформлюється шляхом заповнення картки відмови в прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі.

Мабуть революційною є новація щодо дій декларанта з митними деклараціями. Зокрема встановлено, що декларант може виправляти помилки, змінювати, відкликати та визнавати декларацію недійсною.

Виправлення помилок. Новим Митним кодексом України передбачено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених кодексом та іншими актами законодавства України, крім випадків, якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені вище. Крім того, встановлено, що посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправляти помилки, зазначені вище, допущені у митних деклараціях.

Внесення змін.Відтак, внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. При чому, зміни повинні стосуватися лише товарів, зазначених у митній декларації. Внесення до митної декларації змін, якi впливають на застосування до товарів заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів.

Відкликання.

Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, відповідно до заявленого митного режиму.

Визнання недійсною.

Якщо товари, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зокрема, передбачено, що зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

Крім того, важливим нововведенням нового Митного кодексу України є запровадження поняття«компроміс у митній справі», що передбачає встановлення випадків коли за відсутності в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, ознак злочину провадження у справі про це правопорушення може бути припинено шляхом компромісу. Компроміс полягає в укладенні мирової угоди між зазначеною особою та митним органом, посадова особа якого здійснює провадження у справі. При цьому, за умовами мирової угоди, особа, яка вчинила порушення митних правил, зобов’язана у визначений термін унести до державного бюджету кошти у сумі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті кодексу, та/або задекларувати в митний режим відмови на користь держави товари - безпосередні предмети порушення митних правил, а митний орган - припинити провадження у справі про порушення митних правил щодо цієї особи та здійснити митне оформлення задекларованих нею товарів відповідно до заявленого митного режиму. Встановлено, що мирова угода у справі про порушення митних правил оскарженню не підлягає. З огляду на зазначене, дане нововведення є прогресивною нормою та позитивною для суб’єктів бізнесу, адже певною мірою передбачає спрощення процедури митного оформлення.

Новий Митний кодекс України містить і ряд негативних нововведень. Зокрема, це стосується офіційного закріплення за митними органами фіскальної функції, що передбачено у визначенні поняття «митної політики». У зв’язку з цим, важливо, щоб через пріоритет наповнення бюджету і виконання плану працівники митних органів не зловживали своїми повноваженнями та чітко виконували вимоги законодавства, а не прагнули досягти поставленої цілі.

Крім того, неабиякого значення набуває процедура перевірок митним органом компанії після завершення митного оформлення на предмет правильності та своєчасності сплати відповідних податків та зборів, класифікації ввезених товарів відповідно до УКТЗЕД, обґрунтованість і законність отримання пільг та звільнення від оподаткування (як у випадку з лікарськими засобами). Так званий «пост-аудит» може бути проведений протягом 3-х років, у зв’язку з чим, новим Митним кодексом України передбачено, що документи та відомості, у тому числі в електронному вигляді, що надавалися митним органам декларантами або уповноваженими ними особами для здійснення митного контролю, а також документи, відомості про які зазначені у митній декларації, повинні зберігатись протягом не менше, ніж 1095 днів після дня завершення митних процедур. При цьому, відповідно до нових змін, у випадку втрати чи знищення до закінчення строків зберігання зазначених документів (в т.ч. митних декларацій, ліцензій, дозволів, сертифікатів, експертних висновків, специфікацій, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.).

Ще одним негативним нововведенням для представників бізнесу є збільшення штрафів за порушення митних правил. Відтак, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів встановлено штраф у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. На сьогоднішній день, за таке правопорушення встановлено штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 8500 грн.), а на посадових осіб підприємств - від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 – 17000 грн.).Також, встановлено трирічний строк давності для застосування адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів.

Зважаючи на вищезазначене, важливо звернути увагу, що аналізований Закон не лише викладає Митний кодекс України в новій редакції, а також і вносить зміни до ряду інших нормативно-правових актів. Зокрема, важливим для фармацевтичної сфери є викладення в новій редакції статті 17 Закону України «Про лікарські засоби», що стосується порядку ввезення в Україну лікарських засобів. Відповідно до запропонованих змін, у статті з’являються нові положення щодо випуску зареєстрованих в Україні лікарських засобів у вільний обіг на митній території України, згідно з якими випуск дозволяється тільки за наявності сертифіката якості, що видається виробником;реєстраційного посвідчення лікарського засобу (або наявності зазначеного посвідчення у вигляді електронного документа в електронній базі даних митних органів);та позитивного висновку Державної служби з контролю якості лікарських засобів, що видається у вигляді електронного документа.Однак на сьогоднішній день не затверджена ні форма такого документу, ні порядок його видачі. Така неврегульована ситуація може бути наслідком значної затримки у митному оформленні лікарських засобів, а також збільшенні витрат декларантів на зберігання партій лікарських засобів під час їх контролю якості для отримання позитивного висновку.

Крім того, розширено перелік підстав щодо ввезення незареєстрованих лікарських засобів на митну територію з метою розміщення на митних складах або з метою транзиту через територію України в порядку, визначеному Митним кодексом України. В свою чергу, проектом Закону не передбачено такої підстави для ввезення незареєстрованих лікарських засобів як ввезення з метою медичного забезпечення (без права реалізації) підрозділів збройних сил інших держав, які відповідно до закону допущені на територію України,яка була затверджена відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" щодо порядку ввезення в Україну лікарських засобів» від 15.03.2011р. N 3141-VI, що вступає в дію з 1.01.2012р.

З огляду на вищезазначене, безумовно новий Митний кодекс України є прогресивним і необхідним для України, оскільки спрощує процедури митного оформлення товарів та надає фармацевтичним компаніям-імпортерам більше прав у відносинах з митними органами. Однак, на виконання запроваджених новацій кодексу повинно бути прийнято ряд нормативних актів, на які, на жаль, кодексом не передбачено ні часу, ні перехідних положень. Зважаючи на те, що станом на сьогодні Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України» ще не підписаний Президентом України, вступ кодексу в дію з 1 січня 2012 року та його ефективна реалізація являється досить проблематичними. Можливо, момент вступу буде перенесено на 1 квітня 2012 року.