Олександр Брагарник: Ми постійно перебуваємо у процесі створення нових юридичних продуктів

Інтерв’ю для Юридичної газети від 03 квітня 2012 р. №14

ЮГ: Юридична компанія «Правовий Альянс» відома своєю практикою в фармацевтичному праві та наявністю фахівців у галузі медицини, фармацевтики, хімії тощо. Чи може означатиприєднання до командипатентного повіреного та фахівця з патентних досліджень, зі спеціалізацією в галузі, фармацевтики, перенесення акцентукомпанії в бік інтелектуальної власності?

Олександр Брагарник:Я б радшесказав – це посиленнянапрямку інтелектуальної власності. В усьому світі фармацевтична галузь тісно пов’язаназ тими чи іншими аспектамиінтелектуальноївласності. До кризи 2008 року можна було спостерігати якщо не згасання зацікавленості до інтелектуальної власності, то,скоріш, відсутність розвитку, який би був пропорційним до росту галузі в цілому. Знастанням кризиприпинився ріст продаж, та подекуди почалося падіння. У зв’язку з цим зростає конкуренція на фармацевтичному ринку, щойзмусило компанії шукати нові методи конкурентної боротьби та вдосконалювати старі.

Ми бачимо, що наразі інтелектуальна власність повертає собі позиції на ринку юридичнихпослуг, при тому, що існують певні проблеми управовійбазі та практично відсутньомурозвитку патентно-інформаційного забезпечення. Вгалузі патентно-інформаційного забезпечення практично не існуєукраїнських сервіс-провайдерів, а закордонні – обмежуються лише елементарним набором сервісів, перерахуванням угод, до яких приєдналася Україна, а іноді- уривками даних за певні минулі роки.

ЮГ: Не вже все так погано з інформаційним забезпеченням?

Олександр Брагарник:Для порівняння можна навести приклад з суміжних галузей, я саме в галузі правової нормативної інформації є такі гравці як НАУ та ЛІГА, у фармацевтичній галузі є МОРІОН, СМД та інші. Вони пропонують цілий перелік як онлайнових, так іофлайнових сервісів різного рівня складності. В галузі інтелектуальної власності є лише джерела первинної інформація, бюлетені. Це створює певні складності як для фахівців галузі, так і для клієнтів. Крім того, такий стан речей ускладнює роботу добросовісних учасників ринку, які змушені діяти, базуючись на уривкових даних, або зовсім всліпу, або вводить їх в оману, оскільки часом неможливо з’ясувати актуальність даних оброблених комерційними провайдерами, і на питання про актуальність даних можна отримати відповідь «propagateddata» або «patentfamilies». Це означає, що відомості про стан об’єктів інтелектуальної власності отримано на основі опосередкованих даних, без урахування національних особливостей. Особливо, слід відзначити, що виникають прикрі непорозуміння з закордонними клієнтами, які цілковито покладаються на інформацію, отриману з комерційних джерел і не отримують об’єктивної картини.

ЮГ: Чи можемо ми очікувати від ЮК «Правовий Альянс» нових пропозицій, послуг та рішень?

Олександр Брагарник:Звичайно. Ми постійно перебуваємо у процесі створення нових юридичних продуктів. Практика інтелектуальної власності – не виключення, особливо з урахуванням останніх трендів та зростаючої уваги компаній до захисту об’єктів інтелектуальної власності.

ЮГ: Так коротко. Гадаю, нашим читачам було б цікаво з’ясувати деякі подробиці та деталі?Які саме послуги в галузі патентування наразі користуються найбільшим попитом серед Ваших клієнтів?

Олександр Брагарник:У нашому випадку все значною міоюзалежить від потреб та можливостей клієнта, поставленої задачі.Ми надаємо послуги з патентуваня, патентних досліджень, моніторингу, аналізу, але ми не є інформаційними провайдерами, також не слід прирівнювати практику інтелектуальної власності ЮК «Правовий Альянс» до патентних фірм, які спеціалізуються на реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, іноді поширюючи свою діяльність до претензійної роботи.Отже, неможливо відокремити певні послуги в галузі патентування, патентно-інформаційні чи юридичні послуги, оскільки кожна послуга зумовлена певною нагальною потребою клієнта, зовнішніми або внутрішніми факторами, економічною та політичною ситуацією тощо. Кожна послуга доповнює одна іншу, юридичні консультації підкріплюються інформаційним моніторингом та аналізом, послугам з реєстрації прав передують патентно-інформаційні послуги, патентні дослідження і т.п. Крім того клієнти отримують також підтримку в галузі фармацевтичного, конкуренційного, корпоративного, трудового, митного, податкового права. Це дає унікальний сплав якостей, який максимально задовольняє потреби наших клієнтів.

ЮГ: Давайте дещо повернемося до Вашої персони, як і коли Ви вирішили піти юридичним шляхом, та чому обрали професію патентного повіреного?

Олександр Брагарник:Не можу сказати, що це був прямий та простий шлях. Моя перша фахова освіта – біологічна, але її закінчення припадало на кінець дев’яностих, перспективи в Україні для наукової роботи вже тоді були, м’яко кажучи, скромними, і деякі з моїх колег змушені були «піти на стояти базарі» або іммігрувати у ті країни, в яких були створені умови для наукової діяльності. Саметоді я отримав пропозицію з державного патентного відомства, де шукали фахівців у галузі біології. Це було дещо неочікувано та незрозуміло для мене, насамперед, ми як вихідці із «розвинутого соціалізму» не мали жодного уявлення про інтелектуальну власність, патент, торгову марку, авторські права, тоді «все належало державі», тобто нікому. Починати роботу у НДЦПЕ (тепер реорганізовано в Укрпатент) доводилося у досить складних умовах: було слабке технічне та інформаційне забезпечення, про правове забезпечення і говорити не доводиться. Але ми вірили у себе, у країну, і, найголовніше, що це потрібно людям.

Особисто я вважаю ці роки надзвичайно корисними, мені пощастило працювати не лише з низкою кваліфікованих працівників, але й брати участь у становленні та розвитку патентної системи України в цілому.Ми вивчали досвід Росії, Німеччини, Австрії, Кореї, Японії, ВОІВ,США, Європейського відомства, варто відзначити також неоціненну технічну підтримку, отриману від останніх двох. Досвід, набутий в цій роботі, тепер дозволяє адекватно розуміти стан речей та тверезо оцінювати перспективи, такі як, наприклад, перспективи ратифікації вступ до Євразійськоїконвенції, яка на сьогодні не поповнюється новими членами, а навпаки втрачає старих. З іншого боку, вступ до Європейської конвенції відкриє нові шляхи як для власників та користувачів інтелектуальної власності, так і для юридичних послуг у цій галузі та підвищить престиж країни.

ЮГ: Що саме з Вашого попереднього професійного досвіду вплинуло на Ваше професійне становлення найбільше? Чому?

Олександр Брагарник:Увесь професійний, і, навіть, побутовий досвід постійно впливає і допомагає у роботі. Інтелектуальна власність не визнає обмежень, це – продукт розумової діяльності людини, особливо українців, які є працелюбними, розумними, кмітливими, з хитринкою. Отже і ті, хто займається наданням послуг у цій галузі, постійно використовують увесь багаж своїх знань та весь час відкривають для себе щось нове. В цю галузь права приходять фахівці як з гуманітарною так і з технічною освітою, і кожен приносить з собою щось унікальне.

ЮГ: Відомо, що як патентознавець та патентний повірений Ви спеціалізуєтесь удосить складних галузях: фармацевтиці, біотехнологіях та медицині.Які особливостіпатентування існуютьуцих галузях?

Олександр Брагарник:Перш за все, слід сказати, що фармацевтика, біотехнологія, медицина – є галузями з надзвичайним рівнем конкуренції, при чому як добросовісної, так і недобросовісної. Це спричинено значними вкладеннями у дослідження та розробкунових ліків, і, як наслідок, значною капіталоємністю, щопризводить, до “патентноємності” цих галузей, оскільки значна частка патентів припадає саме на ці галузі промисловості, за різними даними від 40 до 60% з усіх патентів, виданих в Україні.

По-друге, ці галузі - найбільш динамічні, саме в цих галузях спостерігаєтьсянайдинамічніший розвиток, появанових об'єктів патентування, розробканових методів аналізу, впровадження складних математичних методів аналізу та обробки колосальних масивів даних. В цих галузях швидко знаходять застосування досягнення у галузі хімії, фізики, інформатики та інших дисциплін. Усе це змушує фахівців у цих галузях, в тому числі патентознавців та повірених постійно слідкувати не лише за розробками у цих галузях, а також за суміжними галузями, що, звісно, значно ускладнює роботу, але з іншого боку робить її надзвичайно цікавою та захопливою. Завжди із вдячністю згадується навчання на біологічному факультеті, яке включало велику кількість суміжних дисциплін.

ЮГ: Для того, щоб надавати клієнтам інформаційну підтримку найвищого рівня Ви повинні працювати з провідними українськими та міжнародними базами даних об’єктів інтелектуальної власності. Чи можете Ви розкрити таємницю, що саме Ви використовуєте?

Олександр Брагарник:Тут немає і не може бути ніякої таємниці - це бази даних патентних відомств, зокрема,Укрпатенту, державних установ, міжнародних організацій, відомих інформаційних провайдерів, як безкоштовні такі комерційні.Перелік інформаційних ресурсів можна знайти на сайтах ВОІВ і патентних відомств, і ми також слідкуємо за поновленнями у цих каталогах. Головною таємницею є професійний досвід наших фахівців, медичних радників, правників. Саме вища достовірність та оперативність вирізняє інформаційні продукти нашої компанії, саме це веде нас уперед та зумовлює вибір клієнтів на нашу користь.

ЮГ: У чому сьогодні полягає Ваша роль як одного з провідних фахівців практики інтелектуальної власності ЮК «Правовий Альянс»?

Олександр Брагарник:Розвиток. Постійний розвиток. Рух - означає життя. Ми працюємо під постійним тиском з боку загальносвітових чинників, таких як глобалізація та світові кризи, з боку конкурентів, нажаль, деколи недобросовісних, та це хоча і прикрі, але дрібниці.

ЮГ: Щодо Європи та США ми постійно чуємо, що фармацевтичні та біотехнологічні компаніївдаються до вирішення патентних спорів у судах. Можна говорити про “популярність” таких заходів в Україні?

Олександр Брагарник:Звичайно, судовий процес є основним шляхом вирішення суперечок стосовно прав інтелектуальної власності між суб'єктами цих прав. Про це говорить багата судова практика стосовно усіх об'єктів інтелектуальної власності, зокрема і в Україні. В майбутньому ми прогнозуємо лише збільшення кількості судових процесів стосовно об’єктів інтелектуальної власності, для чого є цілий ряд умов, це глобалізація економіки, світова фінансова криза, пов'язане із попередніми посилення конкуренції, до цього додаютьсяподаткові зміни, реструктуризація ринків, посилення вітчизняних фармацевтичних компаній. Хочу звернути увагу, на той факт, що суперечки стосовно прав інтелектуальної власності все частіше розглядаються судами таких країн як Китай та Індія і цікаві результати розгляду цих суперечок. Ці країни вже відходять від практики тотального протекціонізму, є певні тенденції в державній політиці в бік посилення охорони прав інтелектуальної власності, незалежно від національної приналежності власника чи порушника прав. Наступним знаковим процесом є видача урядом Індії примусової ліцензії компанії НаткоФарма на препарат Нексавар власником патенту на який є компанія Байєр. По-перше, очікується реакція компанії Байєр, на дію уряду Індії, по-друге цікавою є реакція усіх компаній виробників оригінальних препаратів, оскільки подібні ліцензії вже видавалися урядами Бразилії та ПАР.

ЮГ: У випадку успішного розв’язання такого спору які юридичні та економічні наслідки це може мати для компанії та для її опонента?

Олександр Брагарник:Програш у подібних процесах пов’язанийізпотенційними катастрофічними втратами ринкових позицій, оскільки крім необхідності запровадження певних технологічних змін, бізнес-процесів, найболючішою є втрата часу, витраченого на ринкову підготовку продукту, та по суті - повернення у минуле порівняноз конкурентами. Саме тому ми радимо клієнтам проводити ґрунтовні патентні та інформаційні дослідження перед прийняттям рішення стосовно нових продуктів, послуг, оскільки, навіть вартість найбільш масштабного дослідження не може порівнятися із неминучими втратами в разі порушення прав інтелектуальної власності інших осіб. Так, є визнані світові лідери в галузі патентно-інформаційних послуг, і рівень їхніх послуг надзвичайно високий, але такі компанії, на жаль, не можуть враховувати усі особливості місцевої специфіки. Простий приклад – права на винахід, що надаються за патентами-аналогами в різних країнах – аналогічні, але не тотожні, вони різняться за об’ємами прав, охоронюваними об’єктами, датами спливу чинності.

ЮГ: Чи доводиться Вам співпрацювати з європейськими колегами з питань інтелектуальної власності? Які спільні питання Ви, зокрема, вирішуєте?

Олександр Брагарник:Оскільки як я вже зазначав, нашими клієнтами є іноземні та інтернаціональні компанії, той вирішуються питання, що зачіпають не одну юрисдикцію.

Ми є членами деяких міжнародних спільнот у галузі інтелектуальної власності, та, зокрема, у фармацевтичній галузі. Найбільш відомі з них – це Міжнародна асоціація власників товарних знаків (INTA) та Міжнародна група з захисту фармацевтичних товарних знаків(PTMG). Доречи з 84 щорічної конференції PTMG я повернувся буквально сьогодні.

ЮГ: Які Ваші професійні плани на найближчі 5 років?

Олександр Брагарник:Планів багато, і вистачить не на одне життя, але найголовніше це - залишатися кращим. В наш динамічний час дуже важко робити якісь довготермінові плани, але перш за все – це виведення та підтримання практики інтелектуальної власності Компанії на перші позиції в Україні, вихід на інші ринки, зокрема, Південної Америки, Далекого Сходу, хоча це - найпроблемніші регіони у питаннях інтелектуальної власності, але вони є найбільш динамічними ринками, тільки там зараз спостерігається неймовірний ріст.

Також хотілося б відмітити плани участі в професійних суспільних організаціях та подолання тих недоліків в патентній системі, про які я казав вище.