Модленко Наталія, юрист ЮК «Правовий Альянс»
Горбатенко Андрій , Асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс»
Останнім часом абревіатура «БАД» зустрічається все частіше. Не останню роль у цьому грають тенденції щодо обмеження реклами лікарських засобів аж до повної її заборони. Оскільки реклама, так званих,БАДів не настільки зарегульована, як реклама лікарських засобів, деякі виробники, де це можливо, вирішили змінити статус своїх лікарських засобів на БАДи. Для внесення ясності слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство не містить терміну «БАД» (біологічна активна добавка) ) (прим. Рудементально цей термін зберігся у Методичних рекомендаціях "Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки", затверджених наказом МОЗ України від 2 липня 2004 р. № 329), натомість використовується термін«дієтична добавка».
Відповідно до ЗаконуУкраїни «Про безпечність та якість харчових продуктів» дієтична добавка – це вітамінні, вітамінно-мінеральні або трав'яні добавки окремо та/або в поєднанні у формі пігулок, таблеток, порошків, що приймаються разом з їжею або додаються до їжі. Дієтичні добавки також можуть містити різні речовини або їх суміші, у тому числі протеїн, вуглеводи, амінокислоти, їстівні масла та екстракти рослинних і тваринних матеріалів, що вважаються необхідними або корисними для харчування та загального здоров'я людини.
Отже, як видно з визначення поняття «дієтична добавка», лікарські засоби, які призначені для підтримання загального здоров’я людини, за необхідності, можуть бути «перекваліфіковані» у дієтичні добавки. Однак ми не будемо заглиблюватися у проблематику такої «перекваліфікації», а сконцентруємо свою увагу на тому, з якими обмеженнями стикнуться компанії, які збираються рекламувати дієтичні добавки.
Всі обмеження щодо реклами дієтичних добавок покликані в першу чергу відмежувати лікарські засоби від дієтичних добавок.
Але, перш ніж перейти до обмежень, необхідно ще раз звернути увагу на визначення терміну «реклама».
Так, відповідно до Закону України «Про рекламу»реклама визначена як інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Тобто, рекламою є будь-які відомості та/або дані, які відповідають наступним кваліфікуючим ознакам:
Реклама товарів, зокрема дієтичних добавок, може розповсюджуватись у формі відеороликів по телебаченню, макетів та статей в друкованих засобах масової інформації, буклетів, листівок тощо, шляхом подання інформації не веб-сайтах або в соціальних мережах в Інтернеті.
Чинним законодавством України не закріплено переліку відомостей, які обов’язково повинні міститись в рекламі дієтичних добавок. За змістом реклама дієтичних добавок повинна відповідати загальним вимогам до реклами, спеціальним вимогам до реклами дієтичних добавок та відповідати законодавству України в сфері захисту від недобросовісної конкуренції.
Законом України «Про рекламу» встановлено ряд загальних вимог до змісту реклами шляхом встановлення ряду заборон, а саме заборонено:
Спеціальних вимоги щодо реклами дієтичних добавок значно менше та всі вони передбачені Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів», зокрема, до таких обмежень відноситься:
Незважаючи на невелику кількість спеціальних обмежень, враховуючи «близькість» деяких дієтичних добавок до лікарських засобів, порушення таких обмежень є найбільш поширеним явищем.
Особливу увагу при розробці рекламних матеріалів слід приділяти забороні щодо використання висловів щодо можливої лікувальної дії, з метою недопущення ідентифікації кінцевими споживачами рекламованого товару в якості лікарського засобу.Виходячи з практики застосування законодавства України щодо реклами дієтичних добавок, рекомендовано зазначати, що рекламований товар є саме дієтичною добавкою та не є лікарським засобом.
Крім того, хоча й в рекламі дієтичних добавок не передбачено обмежень щодо участі медичних спеціалістів,однак, при цьому слід пам’ятати про заборону надання порад, що пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань.
Також при «перекваліфікації» лікарського засобу у дієтичну добавку з маркетингових міркувань слід враховувати, що з точки зору конкурентного законодавства нічого не змінюється.
Стаття 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, що вводить в оману однаково застосовується, як до реклами лікарських засобів, так і до реклами дієтичних добавок.
Нагадаємо, що відповідно до зазначеної статті розповсюдження інформації, яка вводить в оману може розглядатися як недобросовісна конкуренція. Такою інформацією є відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.
Головним каменем спотикання в рекламі дієтичних добавок є, передбачене Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів»,попереднє погодженнятексту реклами дієтичних добавок з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, тобто Міністерством охорони здоров’я України.
При цьому порядок надання такого погодження законодавством України не встановлено. В результаті не визначено перелік документів, які мають бути подані для отримання погодження та, власне, форми звернення. Крім того, не встановлені строки надання погодження чи відмови у його наданні, не визначені критерії, за якими уповноважений орган приймає рішення про погодження, або відмову у погодженні.
Така невизначеність призводить до того, що більшість реклами дієтичних добавок не проходить погодження.
На сьогоднішній день проблеми навколо реклами дієтичних добавок тільки набирають обертів, та з огляду на збільшення кількості продуктів, будуть поглиблюватися, на що, в свою чергу, державні органи ймовірно відреагують підсиленням регулювання.
Подія присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України на шляху до євроінтеграції.
Покращення доступу населення України до безпечних та доступних лікарських засобів є одним із пріоритетів Уряду країни. Проєкт SAFEMed (2017-2025) підтримав такі зусилля через застосування найкращих практик вдосконалення системи охорони здоров’я.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.