Относительно трудоустройства иностранных граждан в Украине

Бондарь Александр, Старший юрист ЮК «Правовой Альянс»

Відповідно до вимог українського законодавства іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України, а іноземці особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2009 року № 322 затверджено Порядок видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства (надалі – Порядок).

Дія цього Порядку поширюється також на іноземців, що направлені іноземними суб'єктами господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договорів (контрактів), укладених між українськими та іноземними суб'єктами господарювання, та іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов'язань в секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття II Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорій "внутрішньокорпоративні цесіонарії" і "особи, що надають послуги без комерційної присутності в Україні".

Для отримання дозволу на використання праці іноземця роботодавець подає до Державного центру зайнятості (центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським центрам зайнятості) такі документи:

1) заява;

2) дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

3) обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;

4) документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;

5) довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов'язкових платежів);

6) довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;

7) квитанція про внесення плати за розгляд заяви;

8) копія проекту трудового договору (контракту), засвідчена роботодавцем;

9) довідка, скріплена печаткою та завірена підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу - також підписана його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;

10) довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;

11) довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством;

12) копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію роботодавця, засвідчені в установленому порядку;

13) копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;

14) копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані.

Для отримання дозволу на використання праці іноземця, який направлений іноземним суб'єктом господарювання в Україну для виконання певного обсягу робіт або надання послуг на основі договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб'єктами господарювання, роботодавець подає вищезазначені документи (крім документів, передбачених пунктами четвертим і дев'ятим), а також копію зазначеного договору (контракту).

Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу на використання праці іноземця, продовження строку його дії приймається у строк, що не може перевищувати 30 календарних днів з дня одержання пакета документів. Про прийняте рішення центр зайнятості письмово повідомляє роботодавця.

Дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Для продовження строку дії зазначеного дозволу роботодавець подає до центру зайнятості не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу документи, що зазначені вище.

За розгляд заяви про надання дозволу на використання праці іноземця та продовження строку його дії з роботодавця справляється плата у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат2.

Роботодавець протягом трьох робочих днів з дати початку (або припинення) роботи іноземця зобов’язаний письмово повідомити про це центр зайнятості, забезпечити реєстрацію паспортного документа іноземця у відповідному територіальному органі або підрозділі Державного департаменту у справах громадянств, імміграції та реєстрації фізичних осіб, про що протягом п'яти робочих днів проінформувати центр зайнятості.

Дозвіл на використання праці іноземця може бути анульовано у разі:

• дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);
• установлення факту підробки документів чи надання роботодавцем неправдивих відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл (продовжено строк його дії);
• скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;
• встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем.

У разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме, у період з 01.04.2011 по 01.10.2011 19 200 грн. (близько 2400 доларів США). Порядок накладення штрафу визначається Міністерством соціальної політики України. У разі несплати (відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Оформлення дозволу на використання праці іноземця не потрібно у наступних випадках:

а) Відповідно до п. 13 постанови N 322 роботодавці мають право на використання праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця.

б) Також без отримання дозволу на працевлаштування здійснюється працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції (ст. 35 Закону України від 14.09.99 р. N 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції").

в) При працевлаштуванні в Україні іноземних співробітників представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (мають перебувати в Україні на підставі ділової візи "Б"), яке регулюється Інструкцією про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18.01.96 р. N 30 (далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 18 січня 1996 року № 30, іноземним громадянам – службовцям іноземних суб'єктів господарської діяльності, які є співробітниками представництв, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видаються спеціальні службові картки, що діють на всій території України. Такі картки надають право зазначеній категорії іноземців перебувати на території України та працювати в представництві. Дозволу на їхнє працевлаштування в представництві не потрібно. Для роботи в іншого роботодавця України необхідно отримати відповідний дозвіл.

1 Закон України «Про правовий статус іноземців», стаття 8, частина 2,3.

2 3840 грн. (близько 480 доларів США) у період з 01.04.2011 по 01.10.2011.