Посилення вимог до виявлення бенефіціарів

Ярослав Фур’яка, адвокат, юрист ЮК "Правовий Альянс"

ЮРИСТ & ЗАКОН, №19, 28.05.2020

Для приведення у відповідність правової системи України до вимог, які встановлено в Європейському Союзі, і боротьби з незаконною легалізацією доходів у грудні 2019 р. було прийнято новий Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 06.12.2019 р. No 361-IX, який набув чинності 28 квітня 2020 р.

Одним з основних нововведень цього Закону стали нові правила розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (бенефіціарів).

Хто є бенефіціаром?

У розумінні Закону № 361-IX бенефіціар – це фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність юридичної особи (або іншого утворення), від імені якої проводять фінансову операцію.

Так, для юридичних осіб бенефіціаром буде фізична особа, яка здійснює контрольний вплив на діяльність юридичної особи через весь ланцюг контролю або володіння, а для трастів та інших утворень – засновник, довірчий власник, захисник, вигодонабувач, а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту.

Кінцевим бенефіціаром не може бути особа, яка має формальне право впливати на діяльність юридичної особи або іншого утворення, але є комерційним агентом, номінальним власником чи номінальним утримувачем або лише посередником щодо такого права.

Як здійснюється вплив на діяльність юридичної особи або іншого утворення?

Законом № 361-IX передбачається можливість здійснення прямого та непрямого впливу.
Встановити прямий вирішальний вплив можливо за наявності наступних умов:

• безпосереднє володіння бенефіціаром часткою у розмірі 25 і більше відсотків статутного капіталу або
• безпосереднє володіння бенефіціаром часткою у розмірі 25 і більше відсотків прав голосу юридичної особи.

Непрямий вплив також пов'язують із володінням часткою в розмірі не менш як 25 відсотків статутного капіталу, водночас його можуть здійснювати незалежно від формального володіння:

• через пов’язаних осіб, трасти чи інші подібні правові утворення;
• через реалізацію права контролю, володіння, користування або розпорядження активами;
• через право отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого утворення;
• через право вирішального впливу на формування складу органів управління та результатів їх голосування;
• через учинення правочинів, які визначають умови господарської діяльності юридичної особи, трасту або іншого утворення;
• через можливість приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого утворення.

Які правила щодо розкриття інформації про бенефіціарів змінились?

Вимога про розкриття інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників існувала в українському законодавстві й раніше, проте, з моменту вступу Закону № 361-IX в силу, змінився обсяг інформації, який потрібно подавати державному реєстратору, строки її подання, а також розмір штрафів за невиконання таких вимог.

Який об’єм інформації про бенефіціара має бути наданий?

Під час реєстрації юридичної особи або внесення змін до відомостей про юридичну особу необхідно надати інформацію про:

• прізвище, ім’я, по батькові бенефіціара;
• дату народження бенефіціара;
• країну громадянства бенефіціара та місце його проживання;
• серію та номер паспорта бенефіціара;
• ідентифікаційний код (за наявності);
• характер і міру бенефіціарного володіння (пряме чи непряме).

Додатково, особа, яка подає державному реєстратору документи для реєстрації створення юридичної особи або внесення змін до відомостей про юридичну особу, має надати:

• структуру власності юридичної особи;
• витяг з торгового / банківського, судового або іншого реєстру юридичних осіб, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента, якщо така є учасником української юридичної особи;
• нотаріальнe копі. паспорту фізичної особи - нерезидента, якщо така є кінцевим бенефіціаром.

Що таке структура власності юридичної особи?

Під структурою власності юридичної особи слід розуміти документ, яким підтверджується система взаємовідносин фізичних та юридичних осіб, трастів, інших утворень, що дає змогу встановити всіх бенефіціарів, у тому числі відносини контролю між ними, або відсутність кінцевих бенефіціарних власників.

Форму цього документу має бути розроблено до 28.07.2020. На момент підготовки цієї статті форма структури власності ще не була затверджена. Найімовірніше, форма структури власності юридичної особи буде мати схематичний вигляд, за аналогією до всім відомої структури, яку подають до банку під час відкриття юридичною особою рахунка.

Витяги з реєстрів та копії паспортів бенефіціарів

Змінами, які вносяться до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” державних реєстраторів уповноважили використовувати відомості з:

• Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
• Єдиного державного демографічного реєстру;
• Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;
• Єдиного державного реєстру судових рішень;
• Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян.

За наявності такого функціоналу державний реєстратор може самостійно перевірити інформацію про кінцевого бенефіціара резидента, указану в заяві.

Винятком для бенефіціарів-резидентів України є випадок, коли вони мають паспорт старого зразка (у формі книжки). В такому випадку вони, як і бенефіціари-нерезиденти, мають надати нотаріальну копію паспорта.

В цій частині дещо ускладнилась ситуація для бенефіціарів-нерезидентів. Так, через відсутність інформації про іноземні юридичні особи та паспортні дані іноземців, необхідно підготувати нотаріально засвідчені копію витягу з реєстру про іноземну юридичну особу, яка є учасником української юридичної особи, та копію паспорту бенефіціара з проставленням апостилю.

З урахуванням того, що будь-які офіційні документи, що подаються до органів влади мають бути викладені українською мовою – необхідно буде здійснити їх переклад з наступним його нотаріальним засвідченням.

Бенефіціари можуть стикнутися з тією проблемою, що не в усіх країнах можна з легкістю отримати нотаріально засвідчену копію витягу з реєстру через особливості їх функціонування.

Також уся зазначена система легалізації документів на території України пов'язана з необхідністю проставлення апостилю уповноваженими органами держави, яка їх видає. Так, наприклад, Великобританія в період написання цієї статті тимчасово призупинила проставлення апостилю на офіційних документах через пандемію, спричинену COVID-19. Це значно ускладнює можливість здійснення реєстраційних дій в Україні щодо юридичних осіб, бенефіціарами яких є нерезиденти. Аналогічні обмеження також може бути запроваджено в інших країнах.

В яких випадках і коли необхідно подавати інформацію про бенефіціарів?

Надавати інформацію та документи про кінцевих бенефіціарів потрібно:

• при реєстрації юридичної особи:
  наприклад, у разі звернення до державного реєстратора разом із заявою про реєстрацію створення юридичної особи, нотаріально посвідченою копією протоколу або рішення засновників необхідно подати інформацію про кінцевих бенефіціарів;

• протягом 30 робочих днів після зміни інформації про кінцевих бенефіціарів:
  наприклад, якщо в юридичної особи – нерезидента, яка є учасником української юридичної особи змінився власник (кінцевий бенефіціар), протягом 30 робочих днів із моменту реєстрації таких змін щодо іноземної юридичної особи необхідно оновити інформацію щодо кінцевих бенефіціарів і в Україні;

• протягом 3 місяців з моменту затвердження форми структури власності щодо зареєстрованих юридичних осіб:
  наприклад, якщо відповідну форму буде затверджено 10 липня 2020 р., усі юридичні особи, зареєстровані в Україні, за новими правилами мають оновити інформацію про бенефіціарів до 01 жовтня 2020 р.;

• щорічно протягом 14 календарних днів з дати реєстрації юридичної особи починаючи з наступного року оновлювати актуальність інформації про бенефіціарів:
  наприклад, якщо юридичну особу було зареєстровано 15 травня 2020 р., то починаючи з 2021 року інформацію про бенефіціарів має бути оновлено до 29 травня 2021 р., 29 травня 2022 р. і т. д.

Адміністративний збір за оновлення відомостей про бенефіціарів не справляється, крім випадків, коли таке оновлення інформації супроводжується іншими реєстраційними діями.

Які наслідки будуть, якщо інформацію та документи про бенефіціарів не буде подано або буде подано не вчасно?

Якщо мова йде про державну реєстрацію створення юридичної особи, то в цьому випадку єдиним наслідком неподання відомостей про бенефіціарів буде відмова в її реєстрації.

Якщо ж юридична особа вже зареєстрована в установленому порядку, то в разі порушення зазначених вище вимог щодо надання й оновлення інформації про бенефіціарів є ризик накладення штрафу на директора в розмірі від 17000 грн до 51000 грн.

Які дії необхідно здійснити на цей час?

По-перше, потрібно відслідковувати появу нормативно-правового акта Міністерства фінансів України, яким буде затверджено форму структури власності юридичної особи, оскільки саме із цього моменту юридичні особи будуть зобов'язані протягом трьох місяців оновити інформацію про бенефіціарів за новими правилами.

По-друге, завчасно підготувати або дізнатися про строки підготовки необхідних документів для подання їх державному реєстратору. Особливо це стосується юридичних осіб, у складі яких є фізичні та/або юридичні особи – нерезиденти, оскільки збирання, нотаріальне посвідчення та легалізація їх в України може зайняти чимало часу, а порушення встановлених строків закінчиться фінансовими санкціями.

У такому разі доцільно звернутися до професійних юристів, які допоможуть вам виконати всі вимоги оновленого законодавства.