Правовые последствия таможенного кодирования лекарственных средств

Шиловский Леонид, медицинский эксперт ЮК «Правовой Альянс»

Горбатенко Андрей, Ассоциированный партнер ЮК «Правовой Альянс»

Андрій Горбатенко, Радник ЮК «Правовий Альянс»
Леонід Шиловський, Медичний експерт ЮК «Правовий Альянс»

Нещодавнім наказом Київської регіональної митниці від 24.02.2011 року № 196 «Про введення в дію Тимчасової технологічної схеми митного оформлення товарів групи «прикриття» (далі - Наказ КРМ № 196) державна митна служба України розпочала процес уточнення товарного кодування для фармацевтичних продуктів, які під час імпорту на митну територію України декларуються в товарній позиції 3004. Даний наказ викликав чимало суперечок серед фармацевтичної спільноти України, оскільки зумовлює низку незручностей під час митного оформлення, зокрема, втрати часу. Висловлювався ряд точок зору стосовно неприпустимості таких дій митних посадовців та невідповідності порядку введення наказу в дію ряду документів. Однак відкидаючи дані суперечності ми спробували проаналізувати логіку дій митних спеціалістів – творців наказу та з’ясувати чи дійсно державна митна служба перевищила свої повноваження і такі дії ускладнюють зовнішньоекономічну діяльність фармацевтичних суб’єктів господарювання на Україні.

Для того, щоб зрозуміти тактику дій Державної митної служби України при виконанні покладених на неї завдань, варто провести дещо історичний екскурс в розвиток митної справи не тільки на Україні, але й в світі та встановити походження ряду інститутів зовнішньоекономічної політики (ЗЕД) держави в цілому. Мова йде про державне мито, яке справляється при імпорті (ввезенні) товарів на митну територію України і яке носить назву митний тариф України. Нарахування або звільнення від оплати державного мита при імпорті товарів залежить від того, яке товарне кодування отримає товар. Таким чином, введення в дію Наказу КРМ № 196 мало на меті провести визначення правильності віднесення лікарських засобів (ЛЗ), що імпортуються, до товарної позиції 3004 і зазначало на проведенні процедур класифікації, передбачених даною Тимчасовою технологічною схемою як на обов’язковій формі митного контролю товарів групи «прикриття». Таким чином, слід провести правовий аналіз двох взаємопов’язаних норм законодавства – поняття товарного коду та поняття товари групи «прикриття».

Правовий аналіз змісту поняття товарний код

Митний тариф України – це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України1. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Гармонізована система опису та кодування товарів (ГС) була затверджена Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, яка була ратифікована Верховною Радою України 17.02.2002 року2. Робота з розроблення ГС (Harmonized Commodity Description and Coding System (HS)) почалася на початку 70-х років Радою митного співробітництва (інша назва цієї організації - Всесвітня митна організація (ВМО)). В основу побудови ГС покладені Брюссельська митна номенклатура, Стандартна міжнародна торгова класифікація ООН (СМТК ООН) та інші міжнародні класифікаційні системи. ВМО у 1988 році було запропоновано країнам, які приєдналися до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (Брюссель, 14 червня 1983 року), використовувати ГС. На сьогоднішній день на базі ГС побудовано більшість товарних номенклатур. ГС в якості єдиної основи класифікаторів товарів використовується у світовій торговій практиці більше 150 країн і відповідає потребам статистичних служб, митних органів, зовнішньоекономічної та комерційної діяльностей.

Офіційне видання ГС видано офіційними мовами ВМО - англійською та французькою. Митний кодекс України зазначає, що в УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди перших шість знаків яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, а для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий та восьмий знаки, які є уніфіковані з Комбінованою номенклатурою європейського співтовариства (КН ЄС), дев'ятий та десятий знаки цифрового коду – визначаються УКТЗЕД у випадку винятковості товару за його характеристиками.3 Перші шість цифр товарного коду були фактично імплементовані з номенклатури ГС, решта чотири знаки з’явились завдяки приєднанню України до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країни СНД (ТН ЗЕД СНД) у 1995 році4. В цілому, в механізмі регулювання зовнішньоторгової діяльності ТН здатна виконувати захисну (протекціоністську) функцію, хоча за своїми характеристиками протекціоністський ефект ТН є значно менший за ввізне мито. Дана властивість ТН створює передумови деталізації ГС до восьмого або до десятого знаків для задоволення потреб диференційованого превентивного митного регулювання. Мова йде не тільки про тарифне, але і про нетарифні заходи регулювання, до яких, зокрема, Податковий кодекс України відносить реєстрацію ЛЗ, виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок5. Важливе значення має ведення митної статистики, оскільки чітка диференціація товарів дозволяє проводити більш точний аналіз зовнішньоекономічного обороту та розробляти перспективні заходи митної політики країни. Загальна структура коду товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД) подана у таблиці.

Таблиця 1. Структура коду товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД)6.

Товарна номенклатура (ТН) як ГС, так і КН ЄС та Митного тарифу України включає опис всіх фізичних (рухомих) товарів, у тому числі і електричний струм (але не поширюється на послуги) і є класифікатором товарів - систематизованим переліком товарів, які підлягають класифікації, за допомогою якого можна знайти місце кожному товару і після цього присвоїти йому певне умовне позначення у вигляді групи цифр - товарний код. Кожний вид реального рухомого товару може бути віднесений до певного класифікаційного угруповання ТН. Товарів, які не піддаються класифікації, не існує. Для уникнення неправильної класифікації (присвоєння товару класифікаційного коду, який не відповідає цьому товару і суперечить вимогам товарної номенклатури) необхідно враховувати той факт, що товарна номенклатура складається з трьох складових частин, як це наведено у таблиці 2:

Таблиця 2. Складові частини товарної номенклатури.

Товари у ТН груповано на кількох рівнях інформаційного значення, починаючи від рівнів, де міститься найбільш загальний опис видів товарів, та закінчуючи рівнями з описом конкретних товарів. Розподіл товарів на угруповання базується на конкретних даних. ТН містить 21 розділ (нумеруються римськими цифрами і не відображаються у коді товару) та 97 груп (нумеруються арабськими цифрами). Товарна номенклатура Митного тарифу України має наступні рівні деталізації:

1. Розділи – нумеруються римськими цифрами, які не зазначаються у товарному коді, та містять примітки, які мають юридичну силу при класифікації товарів. На рівні розділів товари згруповано у відповідності з галузями промисловості по сукупності різних ознак товарів:

• походження (розділи I, II, V)
• функціональне призначення (розділи IV, XI, XII, XVI, XVII, XVIII, XIX, XX, XXI)
• хімічний склад (розділи III, VI, VII)
• матеріал, з якого виготовлено товар (розділи VIII, IX, X, XIII, XIV, XV).

Товарна позиція для ЛЗ знаходиться в розділі IV «Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості», що підкреслює суттєву роль функціональної ознаки для ЛЗ – його здатність впливати на функції організму з терапевтичною метою або приймати участь у процесах, пов’язаних з лікуванням людини, але не ставить базисною вимогою хімічну структуру ЛЗ. Водночас ТН не передбачає такої умови як наявність державної реєстрації ЛЗ на Україні для класифікації ЛЗ по тому чи іншому товарному коду, що дозволяє зробити висновок, про загальне тлумачення поняття ЛЗ як товару, що наділений спеціальними терапевтичними властивостями.

2. Групи – мають двозначну нумерацію арабськими цифрами, яка не має зв'язку з нумерацією розділів, та містять примітки, які мають юридичну силу при класифікації товарів. Перші два знаки товарного коду відповідають номеру групи, в якій цей товар класифікується. На рівні груп товари деталізовано в залежності від:

• матеріалу, з якого їх виготовлено;
• від функцій, які вони виконують;
• від ступеню обробки.

Товарна позиція для ЛЗ знаходиться в групі 30 «Фармацевтична продукція».

3. Позиції - мають чотиризначну нумерацію, в якій перші два знаки відповідають номеру групи, яка включає цю позицію. Текстовий опис товарних позицій має юридичну силу для класифікації товарів. Для товарної позиції, що відповідає готовим ЛЗ, розфасованим для роздрібної торгівлі, відповідає код 3004. Деталізація товарів на рівні товарних позицій здійснюється по більш різноманітним та специфічним ознакам ніж на рівні груп, зокрема товарна група 30 розділяється на 6 товарних позицій, як це наведено у таблиці 3:

Таблиця 3. Товарні позиції товарної групи 30 згідно УКТЗЕД.

При утворенні позицій у ТН використано принцип послідовності обробки товару - від сировини до отримання напівфабрикатів та готових виробів (сировина – напівфабрикати - готові вироби, принцип придатності до застосування споживачем), зокрема для ЛЗ цей принцип реалізований у відмінності позиції 3003 від 3004 – ЛЗ, включені до позиції 3003, знаходяться не у дозованому вигляді і не розфасовані для роздрібної торгівлі.

4. Підпозиції - є самим нижнім рівнем деталізації товарів, на якому код товару та його текстовий опис відповідають ГС. Мають шестизначну нумерацію, в якій перші чотири знаки відповідають товарній позиції, в якій міститься ця підпозиція. Тут використовуються додаткові ознаки деталізації товарів в доповнення до вищезазначених.

Товарна позиція для ЛЗ (3004) має 8 підпозицій, структура яких наведена в таблиці 4:

Таблиця 4. Товарні підпозиції товарної позиції 3004.

Варто зазначити, що ТН подає посилання на інші товарні позиції за діючою речовиною, враховуючи властивості ЛЗ, яких він набуває за умови наявності тої чи іншої активної речовини. Такими товарними позиціями є:

• 2936 - Провітаміни та вітаміни, природні або одержані в результаті синтезу (включаючи природні концентрати), їх похідні, що використовуються переважно як вітаміни, суміші цих речовин, у тому числі розчинені або не розчинені у будь-якому розчиннику
• 2937 - Гормони, простагландини, тромбоксани та лейкотриєни, природні або одержані в результаті синтезу; їх похідні і структурні аналоги, у тому числі з ланцюговими модифікованими поліпептидами, що використовуються переважно як гормони (в тому числі соматотропін, його похідні та структурні аналоги; інсулін; кортизон, гідрокортизон, преднізон (дегідрокортизон) та преднізолон (дегідрогідрокортизон); естрогени та прогестини; катехоламіни; похідні амінокислот)

Висновок про те, в яку підпозицію буде включений ЛЗ, залежить від наступних ознак ЛЗ, які визначаються категорією та підкатегорією. Зокрема ЛЗ, розфасовані для роздрібної торгівлі, які не містять у своєму складі:

• антибіотиків (див. додатково товарну позицію 2941)
• інсулін
• гормони кори надниркової залози, їх похідні або структурні аналоги
• алкалоїди або їх похідні, але без вмісту гормонів, інших сполук товарної позиції 2937 або антибіотики (див. додатково товарну позицію 2938)
• вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936

будуть розташовані у товарній підпозиції 3004 90.

5. Категорії - мають восьмизначну нумерацію, в якій перші шість знаків відповідають номеру підпозиції, яка включає цю категорію. Деталізація товарів відповідає КН ЄС.

Підпозиція 3004 90 має 4 підкатегорії, при чому 3004 90 11 та 3004 90 19 – це ЛЗ, які розфасовані для роздрібної торгівлі, а ЛЗ 3004 90 91 та 3004 90 99 – інші, як це зображено в таблиці 5:

Таблиця 5. Категорії товарної підпозиції 3004 90, до якої класифікується більшість ЛЗ.

Таким чином, ЛЗ, які розфасовані для роздрібної торгівлі та не містять йоду або сполук йоду, класифікуються у товарній категорії 3004 90 19. Варто мати на увазі, що ТН не подає нижчого рівня класифікації для ЛЗ, ніж категорії, тобто категорії є об’єднані на з під категоріями, оскільки опис товару, який мав би подаватись на рівні категорій є достатньо точним для класифікації і вводити наступний рівень окремо недоцільно.

Ведучи мову про під категорії варто зазначити, що дев’ятий та десятий знаки були збережені КН ЕС для врахування національних особливостей зовнішньоекономічної діяльності та договори між країнами-учасниками КН ЄС, що передбачено Міжнародною конвенцією про Гармонізовану систему, до якої Україна приєдналась в 2002 році7, яка зазначає, що країни-учасники конвенції не можуть змінити класифікацію товарів за першими шістьма цифрами коду8.

Отже, враховуючи такі положення, ЛЗ, які не входять в склад інших підпозицій, отримують товарний код 3004 90 19 00. Розглядаючи питання кодування товарів на найнижчих рівнях варто приймати до уваги, що перші шість цифр коду відповідають КН ЄС, а решта чотири цифри є своєрідним рудиментом, оскільки вносились до УКТ ЗЕД згідно ТН ЗЕД СНД. Станом на 2003 рік, коли впроваджувалась нова редакція Митного кодексу, угоду по приєднанню до ТН ЗЕД СНД було денонсовано, а останніх чотири знаки були раніше імплементовані в УКТ ЗЕД Законом України «Про Митний тариф України». Таким чином УКТ ЗЕД містить десяти знаковий код для класифікації товарів. Чинне законодавство під час митного оформлення товарів вимагає у вантажо-митній декларації надавати десяти знаковий код товару8. Варто сказати, що Пояснення до ТН ЗЕД СНД є офіційним перекладом з англійської мови Пояснень до ГС, які були розроблені Всесвітньою митною організацією. Всього було видано чотири томи пояснень до ТН ЗЕД СНД.

Правовий аналіз змісту поняття товари групи «прикриття»

ЛЗ, які ввозяться на митну територію України та класифікуються згідно товарного коду 3004 90 19 00, відносяться митною службою під час класифікації до «групи ризику» або «групи прикриття». Така ситуація складається не вперше і імпортери ЛЗ за час дії чинного Митного кодексу України зрозуміти логіку дій митної служби. Вперше у загальнонаціональному масштабі термін «група ризику» з’явився в жовтні 2003 року при введені в дію Наказу Державної митної служби України10, який визначав, що товари групи ризику – це товари, які по відношенню до інших товарів, подібних за складом та функціями, мають значну різницю в ступені оподаткування та заходах нетарифного регулювання, що до них застосовуються, й щодо яких існує можливість декларування не за своїм найменуванням, перелік яких визначається Держмитслужбою України.

Цілями нормативного створення переліку товарів групи «ризику» є:

• запобігання випадкам ухилення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (суб’єкти ЗЕД) від сплати податків у повному обсязі
• запобігання випадкам ухилення суб’єктів ЗЕД від установлених заходів нетарифного регулювання

які можуть бути здійснені суб’єктами ЗЕД внаслідок декларування товарів не за своїм найменуванням та за невідповідним кодом товару згідно з УКТЗЕД. Зрозуміло, що приймаючи до уваги обставини класифікації товарів, викладені в попередньому розділі, ЛЗ були віднесені до товарів групи ризику.

Незважаючи на те, що зазначений наказ втратив чинність, підхід у розумінні та кваліфікації товарів як товарів групи ризику залишився тим самим і решта нормативних актів у той чи інший спосіб деталізують підходи до розгляду питань класифікації товарів групи ризику. Зокрема згадуваний нами Наказ КРМ № 196 для товарів, що переміщуються через митний кордон України» вводить термін «група прикриття»11, таким чином зменшуючи ризик помилки неправильного декларування не тільки стосовно товарів, які можуть бути задекларовані суб’єктами ЗЕД не за своїм найменуванням або за невідповідним кодом УКТЗЕД, але і товарів, які мають аналогічні властивості до товарів групи ризику, але відрізняються від них за своїм функціональним призначенням. Наприклад, сироп солодкового кореню може бути класифікований у товарній позиції 3004 завдяки своїм терапевтичним властивостям, але важливою умовою такої класифікації буде його фасування (він має бути розфасований у відповідну тару для роздрібної реалізації) та містити у складі вторинної упаковки інструкцію для медичного застосування.

Відповідальними за класифікацію товарів під час митного оформлення є відділи номенклатури та класифікації товарів (ВНК) та відділи контролю митної вартості та номенклатури (ВКМВ та Н) регіональних митниць12. Варто відзначити, що ВНК та ВКМВ та Н здійснюють розгляд питань класифікації товарів за запитами відповідних підрозділів митниці. ВНК та ВКМВ та Н мають право одержувати у визначеному чинним законодавством порядку від декларанта додаткову документальну інформацію про певні характеристики товару, які мають значення для його класифікації. Наприклад, технічної або технологічної документації на товари, зокрема оригіналів або завірених відправником (одержувачем) копій документів про фізико-хімічні властивості (частина «3.2.Р.1 Опис та склад ЛЗ» та «3.2.Р.2.2.3 Фізико-хімічні та біологічні властивості» реєстраційного досьє), основні технологічні стадії виробництва (частина «3.2.Р.3 Виробництво» та «3.2.Р.3.3 Опис виробничого процесу та контроль процесу») та призначення (використання) товарів («модуль 1.3.1 Коротка характеристика ЛЗ»), результатів дослідження проб (зразків) товарів (сертифікати якості), копій вантажної митної декларації країни-експортера тощо. В окремому випадку варто надати «3.2.Р.8.1 Резюме та звіт по стабільності» для пояснення особливостей ЛЗ та обґрунтування щодо скорочення термінів митного оформлення за умови, що вантаж не знаходиться у належних умовах зберігання протягом митного оформлення поставки.

Важливо зазначити, що Наказ КРМ № 196 тлумачить термін «товари групи ризику» як товари, які переміщуються через митний кордон України та відносно яких виявлені ризики або існують потенцiйнi ризики, при цьому під «ризиками» слід розуміти саме ризики стосовно неправильного декларування товарів, оскільки задача по наданню пропозицій щодо формування переліків товарів групи «ризику» і товарів групи «прикриття» покладена на ВНК та ВКМВ та Н.

Для правильного розуміння логіки Наказу КРМ № 196 варто прийняти до уваги Наказ Державної митної служби від 07.08.2007 року № 667 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (Порядок 667), який визначає порядок класифікаційної роботи уповноважених осіб митних органів щодо класифікації товарів та процедуру запитів у випадках складних та спірних питань класифікації товарів. Зокрема, при розгляді складних та спірних питань класифікації декларант зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня надходження документів до ВНК та ВКМВ та Н надати митному органу13, додаткові документи і відомості, що містять визначальні характеристики, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а строк розгляду запиту у ВНК та ВКМВ та Н після отримання всіх необхідних документів не повинен перевищувати 15 календарних днів. Цікаво, але Порядок 667 визначає, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, ВНК та ВКМВ та Н приймає Рішення на підставі наявних документів та відомостей (результати митного огляду, експертні висновки, інформація з мережі Інтернет, каталоги тощо), що зумовлює необхідність тісної співпраці митного брокера та відділу реєстрації ЛЗ у випадках виникнення спірних або складних питань з класифікації вантажу з ЛЗ. У разі необхідності направлення запиту до експертного підрозділу, митного органу вищого рівня або до незалежної експертної організації час з моменту направлення запиту та одержання відповіді не включається до строку розгляду питання класифікації ВНК та ВКМВ та Н, при цьому загальний строк розгляду запиту про класифікацію товару не повинен перевищувати двох місяців. Таким чином, загальний термін класифікації ЛЗ може досягати критичного рівня – 90 днів. Варто також приймати до уваги, що згідно Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.14 При цьому Порядок 667 не враховує положення про заявлений митний режим, тобто є універсальним, в той час як Наказ КРМ № 196 має чітко визначений для застосування митний режим - імпорт.

Тлумачення правової позиції Державної митної служби стосовно Наказу КРМ № 196.

Введення в дію Тимчасової технологічної схеми митного оформлення товарів групи «прикриття», що переміщуються через митний кордон України Наказом КРМ № 196, на наш погляд, є зумовленим загостренням невідповідностей між вимогами, які висуваються реєстраційною процедурою під час реєстрації ЛЗ, та вимогами ТН УКТ ЗЕД, які виставляються до ЛЗ та імунобіологічних препаратів. Справа в тому, що Наказ КРМ № 196 як товари групи прикриття визначає товари, які декларуються у товарну позицію 3004, але не зазначає фармацевтичних продуктів з групи 3002, 3003 або 3006, що дозволяє чітко висловити логіку митної служби – йдеться про неприпустимість декларування фармацевтичних продуктів,

• добутих з залоз та інших органів (зокрема гомеопатичних ЛЗ, які містять в своєму складі органолептичні компоненти), препаратів гепарину і які зареєстровані ДЕЦ як ЛЗ або є підозра, що такі ЛЗ не можуть бути класифіковані за УКТ ЗЕД в групі 3004 –3001
• добутих з крові, вакцин, токсинів, культур мікроорганізмів (за винятком дріжджів) та аналогічні продуктів, імунобіологічних препаратів, які зареєстровані ДЕЦ як ЛЗ або є підозра, що такі ЛЗ не можуть бути класифіковані за УКТ ЗЕД в групі 3004 –3002
• таких як вата, марлі, бинти та аналогічні вироби (наприклад, перев'язувальні вироби, липкі пластирі, гірчичники), просочені або вкриті фармацевтичними речовинами або розфасовані для роздрібної торгівлі для застосування у медицині, зокрема у хірургії, стоматології або ветеринарії і які зареєстровані ДЕЦ як ЛЗ або є підозра, що такі ЛЗ не можуть бути класифіковані за УКТ ЗЕД в групі 3004 –3005
• стерильний хірургічний кетгут, аналогічні стерильні матеріали для накладання швів, хімічні контрацептивні на основі гормонів, інших сполук товарної позиції 2937 або сперміцидів, стерильні хірургічні або стоматологічні кровоспинні засоби (гемостатики), які розсмоктуються, контрастні препарати для рентгенографічних обстежень і діагностичні реактиви, призначені для введення хворим і які зареєстровані ДЕЦ як ЛЗ або є підозра, що такі ЛЗ не можуть бути класифіковані за УКТ ЗЕД в групі 3004 – 3006

Виходячи із вищезазначеного, митна служба використала термін товари групи «прикриття», але не термін товари групи ризику, хоча згідно логіки та нормативних документів розглядати ці два поняття поокремо є неправильним. Враховуючи правову невідповідність у тлумаченні поняття «лікарський засіб» у митному та законодавстві з питань охорони здоров’я, слід констатувати той факт, що така ситуація в подальшому буде загострюватись. Можливим виходом із ситуації є внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» та відповідний йому галузевий наказ МОЗ України від 26.08.2005 року № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» згідно пропозицій, наведених в таблиці 6. Мова йде про унеможливлення реєстрації фармацевтичних продуктів, які відповідають вимогам товарних позиції 3001, 3002, 3005 та 3006 як лікарських засобів із надання їм реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, завдяки чому виробники таких продуктів автоматично починають вважати, що класифікація їх продукту в товарній позиції 3004 є єдино вірною. Так, такі фармацевтичні продукти можуть бути віднесені до лікарських засобів в світлі тлумачення цього правового поняття Законом України «Про лікарські засоби», але це не є підставою стосовно їх державної реєстрації із урівнянням в правах з рештою ЛЗ – для цього законодавцем передбачені відповідні реєстраційні процедури.

1 Закон України «Про Митний тариф України», абзац 1

2 Указ Президента України від 17.05.2002 року «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів»

3 Митний кодекс України, абзац 2 та 3 статті 311

4 Участь України в угоді ТН ЗЕД СНД денонсована постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1999 р. N 2073 «Про денонсацію Угоди про єдину Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності Співдружності Незалежних Держав»

5 Податковий кодекс України, підпункт 8 пункту 14.1.61 статті 14

6 Лист, Державна митна служба, від 04.04.2003, № 11/4-13-5205-ЕП «Щодо роз'яснення терміна "вимоги товарної номенклатури (УКТ ЗЕД)" та методичних рекомендацій з питань класифікації (кодування) товарів та інших вантажів»

7 Указ Президента України від 17.05.2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів»

8 Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, пункт а частини 1 статті 3

9 Наказ Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667, «Порядок роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» пункт 11 розділу 3

10 Наказ Держмитслужби України від 01.10.2003 року № 646 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України»; цей наказ втратив чинність на підставі ВИСНОВКУ Міністерства Юстиції України N 10/83 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта»

11 Наказ Держмитслужби України від 24.02.2011 року № 196 «Про введення в дію Тимчасової технологічної схеми митного оформлення товарів групи «прикриття», абзац 2 пункту 1.2 Тимчасова технологічна схема митного оформлення товарів групи «прикриття», що переміщуються через митний кордон України

12 Наказ Державної митної служби України від 07.08.2007 року № 667 «Про затвердження Порядку роботи відділу номенкла