Гончарук Валентин, помощник юриста ЮК «Правовой Альянс»
Шляховская Ирина, юрист ЮК «Правовой Альянс»
Перехід нашого суспільства до ринкових відносин зумовлює перебудову не тільки економіки країни, а й трудових відносин. Кодекс законів про працю України (далі - КЗпТ), який вступив у дію майже сорок років тому, приймався в умовах росту виробництва УРСР.
Підготовлений до другого читання проект Трудового кодексу України (далі - ТК) надає роботодавцям можливості зловживання сьогоднішнім становищем працівників. Деякі спеціалісти відкрито говорять про зайвий захист КЗпТ прав працівників та про малі можливості захисту свого бізнесу від недобросовісних працівників. Такі вислови взагалі для демократичного суспільства не прийнятні, оскільки в Україні закріплено на рівні Основного закону, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю.
ТК надає більше можливостей звільнити працівника з роботи у зв’язку із припиненням дії трудового договору ніж КЗпТ.
ТК визначає наступні підстави припинення дії трудового договору:
Розглянемо ці підстави більш детально.
Закінчення строку трудового договору
Строковий трудовий договір припиняється у зв'язку із закінченням строку його дії. Якщо строковий трудовий договір був укладений для врегулювання виконання певної роботи, то такий договір припиняється у зв'язку із закінченням строку виконання певної роботи, не залежно від того виконана робота чи ні. В будь якого разі роботодавець повинен попередити працівника за три дні до дати припинення строкового трудового договору. Якщо працівник відсутній на робочому місці і його не можна попередити під розписку, є сенс надіслати йому повідомлення рекомендованим листом.
Якщо строковий трудовий договір, укладений на час виконання працівником обов'язків тимчасово відсутнього працівника, то такий договір припиняється не пізніше наступного дня після повернення цього працівника на роботу. Якщо працівника в цей строк не звільнено, трудові відносини з ним можуть бути припинені лише з інших підстав, визначених ТК.
Тимчасова відсутність працівника можлива зокрема на період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, хвороби, відрядження, відпустки та ін. Отже, при виході на роботу працівника, який тимчасово був відсутній - строковий трудовий договір для тимчасово-найнятого працівника є закінченим та відповідно працівник підлягає звільненню. Хоча тимчасово-найнятий працівник може залишитися працювати та бути звільненим на загальних умовах, якщо його не звільнити в день виходу працівника, який був тимчасово відсутнім.
Розірвання трудового договору за згодою сторін
ТК, у ст. 94, передбачає розірвання трудового договору за згодою сторін. Припинення трудових відносин за згодою сторін набула поширення, оскільки не псує репутацію працівника, а в деяких випадках і роботодавця. Однак, термін «розірвання», у ст..94 ТК, вжито не коректно. Розірвання договору відбувається за вимогою однієї із сторін. Більш доречним буде термін «припинення».
Розірвання трудового договору за ініціативою працівника
Відповідно до ч.1, ч..2, ч.3 ст.95 ТК Працівник має право в будь-який час за власною ініціативою розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця за два тижні шляхом подання письмової заяви, що підлягає обов'язковій реєстрації. Забороняється відмовляти у прийнятті заяви про розірвання трудового договору через відсутність погодження її з будь-якими посадовими особами. Заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою. Днем подання такої заяви вважається день відправлення її працівником.
Працівникові не обов’язково відпрацьовувати два тижні після подання такої заяви. Подати заяву працівник може перебуваючи на роботі, на лікарняному або у відпусці.
Працівник має право до закінчення строку випробування розірвати трудовий договір за власною ініціативою шляхом подання письмової заяви про це за три дні до визначеного ним дня звільнення. Дана норма буде перешкоджати недобросовісним роботодавцем, які приймаючи працівників на випробувальний строк, виплачують меншу заробітну плату аніж на ринку праці, а потім фактично безпідставно звільняють.
Працівник також може, незалежно від згоди роботодавця, відкликати раніше подану роботодавцеві заяву про розірвання трудового договору шляхом подання відповідної заяви протягом строку попередження про звільнення (два тижні). Роботодавець вправі відмовити у задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника запрошено іншу особу, якій неможливо відмовити в укладенні трудового договору відповідно до вимог законодавства.
Трудові відносини припиняються через два тижні після подання працівником заяви про розірвання трудового договору, якщо сторони не домовлияться про інше. Роботодавець зобов'язаний внести зміни до графіка виходу працівників на роботу, щоб робочий час працівника в останній день роботи (день звільнення) закінчувався не пізніше закінчення робочого часу працівників, які проводять розрахунки з працівниками та ведуть трудові книжки працівників, або в інший спосіб забезпечити внесення запису про звільнення до трудової книжки та видачу працівникові, який звільняється, розрахунку із заробітної плати в останній день його роботи. Також роботодавець зобов'язаний організувати приймання матеріальних цінностей від працівника, який подав заяву про розірвання трудового договору, з таким розрахунком, щоб воно було закінчено до встановленого строку припинення трудових відносин. У разі якщо у строк, встановлений для приймання матеріальних цінностей, воно не було закінчено, за письмовою згодою працівника дата його звільнення може бути перенесена на час, необхідний для закінчення передачі матеріальних цінностей. За відсутності такої згоди дата звільнення не може бути змінена, матеріальні цінності, які не були передані працівником до моменту звільнення, приймаються комісією у складі не менше трьох осіб, які призначаються роботодавцем. Стягнення вартості незданих матеріальних цінностей здійснюється в порядку, передбаченому трудовим законодавством. Проведення службового розслідування або відкриття дисциплінарного провадження щодо працівника не може бути підставою для зміни дати звільнення, якщо сторони не домовилися про інше.
ТК надає право працівникові, за наявності поважних причин, розірвати трудовий договір на власний розсуд та визначити день звільнення з роботи. Таким днем може бути будь-який робочий день, починаючи з наступного дня після подання працівником заяви про розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, визначеного частиною першою статті 95 ТК. Тобто працівник може визначити будь яку дату звільнення, але не ранішу за два тижні після подання такої заяви, що дають працівникові право на визначення дня звільнення з роботи в разі розірвання трудового договору за власною ініціативою є невичерпними. Зокрема, ТК наводить такий перелік. поважних причин для розірвання договору:
1) неможливість продовжувати роботу за станом здоров'я або неможливість проживання в даній місцевості за станом здоров'я;
2) вагітність, необхідність догляду за дитиною, іншим хворим членом сім'ї чи інвалідом І групи;
3) обрання на посаду в результаті виборів у випадках, передбачених законом;
4) оголошення переможцем у конкурсі на заміщення посади;
5) призначення на посаду;
6) порушення роботодавцем трудового законодавства, колективних угод, колективного або трудового договору;
7) переведення чоловіка або дружини в іншу місцевість;
8) вступ до навчального закладу;
9) отримання права на пенсію;
10) інші поважні причини.
Цей перелік не є вичерпним. Отже за наявності підстав, які не входять в наведений вище перелік, працівник повинен довести їхню поважність
Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця
ТК визначає два порядки розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця:
a) Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням
b) Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав. Зокрема, ними є:
Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв'язку із скороченням
ТК надає право роботодавцеві за наявності умов економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, перепрофілювання юридичної особи - роботодавця, зміни в організації виробництва та праці) розірвати трудовий договір у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників. При проведенні скорочення чисельності працівників, роботодавець має право в межах однорідних професій і посад здійснити перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Про наступне звільнення у зв'язку із скороченням роботодавець зобов'язаний письмово попередити працівника не пізніше ніж за два місяці. Працівник може бути звільнений з роботи не пізніше ніж протягом чотирьох місяців після попередження.
Протягом строку попередження працівнику за його бажанням може надаватися вільний від роботи час для самостійного працевлаштування із збереженням заробітної плати, але не більше одного робочого дня на тиждень за домовленістю сторін. Однак роботодавець не зобов’язаний надавати такий час, що може негативно позначитися на подальшому працевлаштуванні такого працівника.
Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з інших підстав
Проаналізувавши проект нового ТК, можна зробити висновок, що роботодавцям буде надано більше можливостей звільнити працівника з роботи. Кількість підстав для звільнення працівників зросла, повноваження роботодавця стали значно ширшими. Також зменшене коло підстав, за якими можна звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі.
Загалом, ТК покликаний врегулювати трудові відносини, які встигли достатньо змінитися з часів прийняття Кодексу законів про працю України. Однак, він надає більше можливостей для звільнення працівників, що в наш час є економічно-небезпечним.
Подія присвячена трансформації сфери інтелектуальної власності України на шляху до євроінтеграції.
Покращення доступу населення України до безпечних та доступних лікарських засобів є одним із пріоритетів Уряду країни. Проєкт SAFEMed (2017-2025) підтримав такі зусилля через застосування найкращих практик вдосконалення системи охорони здоров’я.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.
30 років LA Law Firm — це насамперед історія людей. Від перших студентських перемог у судах до масштабних реформ, що змінюють країну. «Юридична Газета» зібрала розповіді команди, яка зростала разом із фірмою та зберегла головне — віру в професію й бездоганну репутацію.