«Зелений» податок або «Хто забруднює, той платить»

Щеглов Євген, старший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Сьогодні, в наше ХХІ століття, дуже важливим фактором, що досить вагомо впливає на розвиток нашої держави, нашого суспільства, нашого економічно-соціального життя, є екологічний стан.

Україна – це країна швидкого розвитку техніки, медицини, науки, що собою передбачає велику кількість заводів та фабрик, які відіграють негативну роль в екології нашої держави. Викиди, забруднюючі речовини, сміття – це те, що призводить до складної екологічної ситуації в нашій країні. До проблем екологічно-техногенного характеру можна віднести і зношеність виробничого обладнання.

Тому, в результаті такого жахливого стану, що зараз в Україні, важливим та доречним є посилення мір екологічного регулювання. Екологічне оподаткування є тим чинником, що є незамінним в країнах, що розвиваються, в країнах, де відбувається, як це не добре звучить, деградація природного середовища.

Не зважаючи на достатню кількість прийнятих Україною законів щодо охорони навколишнього середовища, серед яких, Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», очікуваного результату не було, тому законодавці прийняли рішення посилити дисципліну та ввели екологічний податок в Податковому Кодексі України.

Запровадження в Україні екологічного оподаткування відповідає нормам європейського законодавства та можливе під впливом так званої «екологічної реформи оподаткування».

Відповідно до п. 14.1.57. екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян.

На сьогодні, питання стосовно зняття з експлуатації транспортних засобів не достатньо розкрито. В Україні відмінили проходження технічного огляду транспортних засобів, тому чітких кроків для їх зняття з експлуатації немає і відбувається на розсуд власника.

До 04.07.2013 платниками податку були суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

• викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
• утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

З 04.07.2013 вступив в силу Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» в результаті якого з 01 вересня 2013 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу щодо запровадження екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів,в результаті якого, доповнився список платників податку.

Платниками цього податку є особи, які:

• ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту;
• здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України;
• придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з підпунктом 240.6.1 пункту 240.6 статті 240 Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 240 ПКУ не сплачують податок особи, які:

• ввозять на митну територію України транспортні засоби, раніше вивезені за межі митної території України, за наявності документів, що підтверджують їх попереднє вивезення;
• ввозять на митну територію України транспортні засоби у митних режимах інших, ніж митний режим імпорту;
• придбавають на території України транспортні засоби, що в установленому порядку були вперше зареєстровані та/або перереєстровані до 1 вересня 2013 року, у власників транспортних засобів або в осіб, які не є платниками цього податку згідно з підпунктом 240.6.5 цього пункту, а також здійснюють продаж таких транспортних засобів після 1 вересня 2013 року;
• ввозять на митну територію України транспортні засоби, визнані відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу” Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України як гуманітарна допомога та інші.

Серед споживачів та імпортерів дана інформація набула широкого розголосу та обговорення . Думки з приводу запровадження податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів розділилися на два табори. Виробники авто вважають такий податок доречним та потрібним, імпортери висловлюють своє невдоволення.

Невдоволених такими змінами в законодавстві більше, аніж задоволених. Адже з прийняттям податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів передбачається значне підвищення цін на автомобілі.

Протягом першого місяця дії Закону щодо сплати такого екологічного податку, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів спрямовано до Держбюджету понад 8,7 млн. грн. цього податку, в результаті чого, спостерігається позитивна сторона даного податку для бюджету України.

Однак, у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, який передбачає скасування сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації автомобілів.

На сьогодні, екологічний податок набуває свого розширення в Україні але, не дивлячись на ще не закінчений процес його вдосконалення, ми спостерігаємо значні плюси та позитивні сторони його запровадження, в результаті яких сподіваємось на значне покращення навколишнього природного середовища в Україні.

Для вдосконалення чинної системи екологічного оподаткування України можливо наступне:

• підвищити збір за скидання забруднюючих речовин до європейського рівня;
• окрім існуючих пільг, розробити систему податкових пільг для підприємств,організацій, що використовують технології та встановлюють обладнання з високим рівнем безпеки і зберігають ресурси;
• встановити ставки екологічного податку так, щоб вони стимулювали суб'єктів господарювання до заходів, спрямованих на покращення навколишнього природного середовища.

З огляду на вищевказане, екологічні податки займають важливе місце в податкових системах розвинутих країн та постійно удосконалюються. Проте, слід зауважити, що система оподаткування господарської діяльності в Україні, пов’язаної з експлуатацією транспортних засобів, потребує реформування відповідно до світового досвіду та специфіки економіки держави. Тому, сподіваємось на покращення.